Ящук, Л. В.
(2012)
Фонетичні особливості антропонімів Житомирщини ХVІ – ХVІІ ст.
Студії з ономастики та етимології (1).
pp. 266-276.
Abstract
Для системи приголосних сучасної української літературної мови характерна кореляція за твердістю – м’якістю, зокрема й африкат [ц] – [ц′], яка відсутня в деяких говорах української мови. Наприклад прикінцевий звук [ц′] утратив м’якість у північноукраїнському наріччі (середньо- і східнополіські говори), а також у надсянських, лемківських, наддністрянських, західноподільських, покутсько-буковинських і гуцульських говірках південно-західного наріччя (див. АУМ 1, к. 112; 2, к. 98; 3, к. 16). Ю. Шевельов зауважує, що «цілковите ствердіння [ц′] в українській мові – це явище, яке поширювалося з периферійних північних і західних теренів у напрямку до центру (а не навпаки)» . Зовсім не мають звука [ц′] російська, угорська, болгарська, східний різновид словацької; мають як вторинний звук білоруська й польська .
Actions (login required)
 |
View Item |
