Черепашкові амеби (Testacealobosia; Silicofilosea) Житомирського та Київського Полісся (фауна, таксономія, екологія)

Алпатова, О. М. (2012) Черепашкові амеби (Testacealobosia; Silicofilosea) Житомирського та Київського Полісся (фауна, таксономія, екологія). Other thesis, Національна академія наук України інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена.

[img]
Preview
Text
Download (1MB) | Preview

Abstract

Черепашкові амеби – вільноживучі гетеротрофні протисти, що мають всесвітнє поширення та є однією з домінуючих груп у прісноводних екосистемах. Із загальної кількості описаних у природі видів тестацей, що становить близько 2 тис., 70% знайдені у прісних водоймах. Черепашкові амеби складають значну частку списків індикаторів санітарно-біологічного стану водойм (Банина, Суханова, 1983; Викол, 1992; Foissner, 1992). А це, перш за все, потребує знання видового складу тестацей. Виділення фауністичних комплексів черепашкових амеб, характерних для певних умов існування, робить можливим використання цієї групи протистів, що досить добре зберігаються у субфосильному стані, для історико-географічного аналізу зміни цих умов (Чибисова, 1979; Чибисова и др., 2000; Ленцман и др., 2000; Бобров, 2003; Бобров и др., 2003; Мазей и др., 2007; Schonborn, 1963; Tolonen, 1966; Charman, 2001). На даний час існують проблеми з визначенням положення черепашкових амеб у системі еукаріот. Згідно сучасної версії системи (Adl et al., 2005), тестацеї відносяться до двох не споріднених між собою таксонів, що не віднесені до певних типів: підкласу Testacealobosіa de Saedeleer, 1934 у складі класу Tubulinea Smirnov et al., 2005 та класу Silіcofilosea Adl et al., 2005. Ця проблема поряд з практичним значенням цих груп найпростіших, робить дослідження їх фауністичного складу, систематики та екології цілком актуальними. Черепашкові амеби України, в основному, вивчались в ході гідробіологічних досліджень найпростіших або безхребетних у цілому (Цееб, 1958; Лубянов, 1959; Бузакова, 1966; Гурвич, 1969, 1970, 1971, 1972а, 1972б, 1975; Дехтяр, 1969а, 1969б, 1979, 1989, 1993в; Дехтяр, Сидоренко, 1988; Фатовенко, 1971; Поліщук, 1974, 1982; Иванега, 1975; Мовчан, 1981, 1982а, 1982б, 1988, 1989; Ковальчук, 1987; Ковальчук, Ковальчук, 1992; Пляшечник та ін., 2006). Так, вагомий внесок у дослідження черепашкових амеб зробила М. М. Дехтяр. Значна частина робіт цього автора присвячена питанням фауністики та систематики даної групи протистів (Дехтяр, 1992, 1993а, 1993б, 1994, 1995, 1998, 2009). При цьому на фоні відносно вичерпного фауністичного вивчення лобозних тестацей (Testacealobosіa), філозні черепашкові амеби (Silocofilosea) залишаються досить слабо вивченою групою. Що стосується взаємовідносин черепашкових амеб із навколишнім середовищем, їх аутекології, то таких даних дуже мало. Однією із найбільш перспективних територій України для вивчення прісноводних найпростіших є Українське Полісся з його різноманіттям водойм різного типу. При цьому цілеспрямованого еколого-фауністичного дослідження тестацей Житомирського та Київського Полісся не проводилося, що і обумовило необхідність проведення спеціальних досліджень цієї групи в регіоні.

Item Type: Thesis (Other)
Subjects: Q Science > QL Zoology
Divisions: Faculty of Natural Sciences > Department of Ecology, Nature Management and Human Biology
Depositing User: ekology
Date Deposited: 25 Oct 2016 20:10
Last Modified: 25 Oct 2016 20:10
URI: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/22257

Actions (login required)

View Item View Item

Downloads

Downloads per month over past year

View more statistics