Ситняківська, С. М.
(2009)
Історичні віхи розвитку ремісничої освіти в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
Гуманізація науково-виховного процесу : зб. наук. праць . (XLVII).
pp. 170-176.
Abstract
Аналіз історико-архівного масиву інформації та наукових праць видатних вчених-педагогів за вказаним напрямом досліджень дозволив визначити передумови, зміст та основні етапи розвитку ремісничої освіти в Україні в другій половині ХIХ – на початку ХХ століття. Встановлено три основні етапи розвитку ремісничої освіти: етап стихійного розвитку, етап нормативно-правового оформлення та етап громадської ініціативи. Поділ розвитку ремісничої освіти,оскільки він визначався з розгляду регіональної специфіки та інших економічних та соціокультурних чинників її розвитку в досліджуваний період на території України, слід вважати умовним.
Зміст освіти в ремісничих навчальних закладах визначався, виходячи з місцевих умов та потреб місцевих галузей промисловості й сільського господарства. Встановлено, що на зміст ремісничої освіти впливали такі показники, як вид ремесла, мета навчання, ступінь підготовленості учнів. Найбільш розповсюдженими видами ремісничих спеціальностей в Україні були ковальська, слюсарна, кравецька.
Визначено, що у професійній підготовці учнів значно зросла роль школи, оскільки життя вимагало удосконалення загальнотеоретичних знань учнів та вміння застосовувати їх на практиці. Це зумовлювалось поступовим розвитком промисловості та виробництва в Україні в другій половині ХIХ – на початку ХХ століття.
Основні віхи становлення та розвитку ремісничої освіти в Україні в другій половині ХIХ – на початку ХХ століття слід враховувати і на сучасному етапі становлення професійно-технічної освіти України.
Actions (login required)
 |
View Item |
