ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ НАЙБІЛЬШ ПЕРСПЕКТИВНИХ СПОЛУК З 1,3-ДІАЗАФРАГМЕНТАМИ НА ІНТЕНСИВНІСТЬ АПОПТОТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ПІДШЛУНКОВІЙ ЗАЛОЗІ ЩУРІВ З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУТ. В.ТижненкоauthorА. К.ПочерняєвauthorЮ. А.ОпалейкоauthorДНК клітин підшлункової залози, у щурів, які отримували метформін і речовини 2506, 2418, AD-0407, деградована менше, ніж у тварин з експериментальним ЦД 2 типу. Оскільки деградація ДНК органо-специфічна і залежить від виду патології, можна припустити, що феномен деградації ДНК і нуклеотидні послідовності деградованих фрагментів ДНК є своєрідними і відображають даний фізіологічний стан організму, передуючи процесу апоптозу, тобто у тварин з діабетом спостерігається стимуляція апоптозу в порівнянні з контролем. QP Physiology2014-03ЖДУ ім. І.ФранкаArticle