<mods:mods version="3.3" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-3.xsd" xmlns:mods="http://www.loc.gov/mods/v3" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance"><mods:titleInfo><mods:title>Про статус “руської мови” у часи &#13;
Великого князівства Литовського та Речі Посполитої</mods:title></mods:titleInfo><mods:name type="personal"><mods:namePart type="given">В. М.</mods:namePart><mods:namePart type="family">Мойсієнко</mods:namePart><mods:role><mods:roleTerm type="text">author</mods:roleTerm></mods:role></mods:name><mods:abstract>У статті здійснена спроба принципово по-новому підійти до проблеми розмежування українських і білоруських пам’яток у часи входження українських і білоруських земель до складу Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Акцентується увага на те, що у попередніх студіях несправедливо нехтувано даними одного із українських територіально-мовних утворень – поліським наріччям. Більшість мовних аргументів прихильників  „білоруськості” пам’яток, як правило, є властивими і північноукраїнському наріччю. Учений висновує, що „руська мова” до 17 ст. виявлялась у двох варіантах: південноукраїнському та північноукраїнсько(полісько)-білоруському.</mods:abstract><mods:classification authority="lcc">Ukrainian</mods:classification><mods:originInfo><mods:dateIssued encoding="iso8061">2005</mods:dateIssued></mods:originInfo><mods:originInfo><mods:publisher>Київ</mods:publisher></mods:originInfo><mods:genre>Article</mods:genre></mods:mods>