<mods:mods version="3.3" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-3.xsd" xmlns:mods="http://www.loc.gov/mods/v3" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance"><mods:titleInfo><mods:title>Фізична терапія хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім остеохондрозом шийного відділу хребта</mods:title></mods:titleInfo><mods:name type="personal"><mods:namePart type="given">В. С.</mods:namePart><mods:namePart type="family">Корчинський</mods:namePart><mods:role><mods:roleTerm type="text">author</mods:roleTerm></mods:role></mods:name><mods:name type="personal"><mods:namePart type="given">М. В.</mods:namePart><mods:namePart type="family">Пономаренко</mods:namePart><mods:role><mods:roleTerm type="text">author</mods:roleTerm></mods:role></mods:name><mods:abstract>Мета – вивчення особливостей застосування методів ФТ у хворих на остеохондроз шийного відділу хребта з синдромом хребцевої артерії.&#13;
Обстежено 38 хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім остеохондрозом шийного відділу хребта у віці 35-60 років (48,4 ±2,5р). Діагноз остеохондроз шийного відділу хребта встановлювали на основі результатів клінічного, рентгенологічного і термографічного дослідження, обстеження лікарем-неврологом. Хворі з АТ вище 140/90 мм.рт.ст. були обстежені у відповідності із рекомендаціями Української асоціації кардіологів. Скарги, обєктивні дані, показники реоенцефалографії, центральної гемодинаміки оцінювали в динаміці. Проводили загальноклінічні і біохімічні аналізи: визначення рівнів глюкози, сечової кислоти, креатиніну, гострофазові проби. Після періоду адаптації і обстеження хворим призначали комплекс фізичної терапії: І-ІІ санаторно-курортний режим, підводний витяг шийного відділу хребта в радоновій воді, високотонову терапію, лазеротрапію, магнітотерапію, масаж, індивідуалізовану програму лікувальної фізкультури.&#13;
Запропоновано та науково обґрунтовано комплексну програму фізичної реабілітації для осіб із гіпертонічною хворобою та  остеохондрозом шийного відділу хребта на санаторно-курортному етапі, спрямовану на відновлення стану опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи та покращення показників якості життя хворих. Обґрунтовано вибір основних засобів та методів залежно від ступеня й характеру функцій хребта. &#13;
Диференційований підхід реалізовувався шляхом підбору методів фізичної терапії та індивідуалізованих програм лікувальної фізкультури. Під впливом розробленої комплексної програми фізичної терапії покращилися адаптаційні механізми нейровегетативної регуляції серцево-судинної системи, знизився артеріальний тиск, зменшилися прояви больового синдрому, збільшилася амплітуда рухів у хребті та покращився стан м’язів, підвищилася якість життя, що може бути зумовлено впливом на вертеброгенні і кардіальні складові регуляції артеріального тиску.</mods:abstract><mods:classification authority="lcc">AZ History of Scholarship The Humanities</mods:classification><mods:originInfo><mods:dateIssued encoding="iso8061">2018-05-24</mods:dateIssued></mods:originInfo><mods:originInfo><mods:publisher>Вінниця</mods:publisher></mods:originInfo><mods:genre>Article</mods:genre></mods:mods>