<mods:mods version="3.3" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-3.xsd" xmlns:mods="http://www.loc.gov/mods/v3" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance"><mods:titleInfo><mods:title>Оцінка показників гемодинаміки осіб похилого віку</mods:title></mods:titleInfo><mods:name type="personal"><mods:namePart type="given">А. С.</mods:namePart><mods:namePart type="family">Сулима</mods:namePart><mods:role><mods:roleTerm type="text">author</mods:roleTerm></mods:role></mods:name><mods:name type="personal"><mods:namePart type="given">І. Н.</mods:namePart><mods:namePart type="family">Ткаченко</mods:namePart><mods:role><mods:roleTerm type="text">author</mods:roleTerm></mods:role></mods:name><mods:abstract>Актуальність. Головною особливістю сьогодення є невпинне старіння населення, яке тісно пов’язане зі збільшенням поширеності захворювань різних систем організму, зокрема серцево-судинної системи. Підвищений артеріальний тиск у осіб похилого віку сприяє розвитку ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, інсульту й смертності. У 2017 році в Україні зареєстровано 392 тисячі смертей у результаті захворювань серцево-судинної системи. Отже, метою нашого дослідження є оцінка стану серцево-судинної системи осіб чоловічої та жіночої статі віком 69-85 років. Результати дослідження. У дослідженні брали участь 9 жінок і 12 чоловіків у віці від 69 до 85 років, які перебували на стаціонарному лікуванні. Обстеження проводилося на базі Вінницького обласного клінічного госпіталю Ветеранів війни. У досліджуваних пацієнтів похилого віку середнє значення частоти серцевих скорочень знаходиться у нормі. Разом з тим, реєструвалися підвищенні середні величини всіх видів артеріального тиску (артеріального систолічного та діастолічного тисків, артеріального середнього тиску, на 23,35%, 26,7% і 23,9% відповідно). У неналежному стані були й величини показників, які характеризують скорочувальну функцію міокарда (систолічний та хвилинний об’єми крові). Значення систолічного об’єму крові у осіб похилого віку виявилося менше за норму на 24,5%, а фактичне значення хвилинного об’єму крові менше на 44%. Висновки. Отже, представлені результати констатувального дослідження свідчать про те, що у процес реабілітації осіб 69-85 років варто додатково до медикаментозного лікування застосовувати заняття лікувальною фізичною культурою.</mods:abstract><mods:classification authority="lcc">AZ History of Scholarship The Humanities</mods:classification><mods:originInfo><mods:dateIssued encoding="iso8061">2018-05-24</mods:dateIssued></mods:originInfo><mods:originInfo><mods:publisher>Вінниця</mods:publisher></mods:originInfo><mods:genre>Article</mods:genre></mods:mods>