<oai_dc:dc xsi:schemaLocation="http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc/ http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc.xsd" xmlns:oai_dc="http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance">
        <dc:relation>http://eprints.zu.edu.ua/28154/</dc:relation>
        <dc:title>Порівняльна характеристика показників групової самооцінки і взаємодії спортивних команд спільно-взаємопов’язаного типу взаємодії</dc:title>
        <dc:creator>Войтенко, С. М.</dc:creator>
        <dc:subject>AZ History of Scholarship The Humanities</dc:subject>
        <dc:description>Актуальність теми дослідження. Дослідити якісні характеристики спільної діяльності спортивних команд спільно-взаємопов’язаного типу взаємодії за показниками групової самооцінки і групової взаємодії. &#13;
Мета – установити відмінності показників групової самооцінки і взаємодії спортивних команд спільно-взаємопов’язаного типу взаємодії. &#13;
Методи дослідження. Аналіз та узагальнення наукової і методичної літератури, психолого-педагогічний експеримент (анкетування, психодіагностичне тестування за допомогою методик), методи математичної статистики. У дослідженні брали участь кваліфіковані спортсмени чотирьох команд з футболу, баскетболу, хокею на траві та волейболу віком 17–28 років (71 особа чоловічої статі). &#13;
Результати роботи та ключові висновки. За порівняльною характеристикою досліджуваних показників групової самооцінки та групової взаємодії здійснено ранжування їх середньостатистичних даних та визначено рейтинг спортивних команд. Найвищу суму рангів (7) з достовірно відмінними показниками (8,24 ± 1,2) та (44,60 ± 3,7) зафіксовано в команді хокею на траві, найнижчу суму (2) зі значеннями (6,61 ± 1,1) та (37,07 ± 4,2) зареєстровано у команді з баскетболу. Проміжні значення (6) та (5) зафіксовано у командах з волейболу (8,98 ± 0,3), (42,46 ± 4,3) і футболу (7,26 ± 0,6), (43,65 ± 1,9). Установлено, що спортсмени вищої кваліфікації команди хокею на траві психологічно є найбільш сталими до взаємодії партнерів, що визначає їх сумарну ефективність та в підсумку відображається на командному результаті. У такому стані спортсмени нерідко відзначають особливу близькість, згуртованість, взаємне переживання, яке виступає однією з умов взаєморозуміння, що передує взаємопроникненню у внутрішній світ іншої особистості. Натомість спортсмени баскетбольної команди таку спільність відчувають найменше.</dc:description>
        <dc:publisher>Житомир: Видавець О. О. Євенок</dc:publisher>
        <dc:date>2018-12</dc:date>
        <dc:type>Article</dc:type>
        <dc:type>PeerReviewed</dc:type>
        <dc:format>text</dc:format>
        <dc:language>uk</dc:language>
        <dc:identifier>http://eprints.zu.edu.ua/28154/1/%D0%A4%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1i%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%206_116-122.pdf</dc:identifier>
        <dc:identifier>  Войтенко, С. М.  (2018) Порівняльна характеристика показників групової самооцінки і взаємодії спортивних команд спільно-взаємопов’язаного типу взаємодії.  Фізична культура, спорт та здоров'я нації (6).  pp. 116-122.  ISSN 2071-5285     </dc:identifier>
        <dc:language>ukraine</dc:language></oai_dc:dc>