<mods:mods version="3.3" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-3.xsd" xmlns:mods="http://www.loc.gov/mods/v3" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance"><mods:titleInfo><mods:title>Сможет ли педагогика жизненных фактов решить проблемы современного образования?</mods:title></mods:titleInfo><mods:name type="personal"><mods:namePart type="given">О. В.</mods:namePart><mods:namePart type="family">Вознюк</mods:namePart><mods:role><mods:roleTerm type="text">author</mods:roleTerm></mods:role></mods:name><mods:abstract>Окреслюється новий напрям педагогіки – педагогіка життєвих фактів, завдяки якій на основі предметно-емоційного навчального ресурсу можна формулювати так звані конструктивні знання, насичені конкретним змістом, що значно полегшують людині освоєння океану знань та формують в неї критичне мислення, розширюють пізнавальний кругозір, сприяють професійному та особистісному розвитку, який є головним пріоритетом життя людини. Суттєво, що педагогіка життєвих фактів реалізує головний аспект механізму розвитку людини щодо концепції функціональної асиметрії півкуль головного мозку, який полягає у синтезі півкульових стратегій пізнання світу, коли предметно-конкретне поєднується з абстрактно-логічним.  На основі демонстрації певних життєвих фактів робиться висновок, що один із головних життєвих пріоритетів людини – успіх – визначає її здоров'я і щастя у житті, коли успішність бодай у якісь сфері життєвої активності, радість творчості у дитинстві і підлітковому віці багато в чому визначають подальшу життєву траєкторію людини. При цьому успіх як один з істотних пріоритетів людини, як целепокладальна категорія, пов’язується з процесом ефективного досягнення людиною життєвих цілей. Люди, які ясно й чітко усвідомлюють свої життєві цілі та засоби їх реалізації, досягають у житті значно більшого, ніж решта інших, хто не ставить перед собою суттєвих цілей і не бачить перспектив свого життя. Люди, які не усвідомлюють свої цілі, відчувають вакуум життєвого сенсу, оскільки смисл як система цілей людського існування розуміється як мета, як "думка про мету", що є потенційною  категорією, спрямованою у майбутнє. Неуспішність призводить до розвитку комплексу неповноцінності та через захисну психологічну реакцію може формувати комплекс переваги над іншими людьми, викликає агресивне ставлення людини до оточуючого світу.</mods:abstract><mods:classification authority="lcc">B Philosophy (General)</mods:classification><mods:classification authority="lcc">L Education (General)</mods:classification><mods:originInfo><mods:dateIssued encoding="iso8061">2019</mods:dateIssued></mods:originInfo><mods:originInfo><mods:publisher>Академия Тринитаризма</mods:publisher></mods:originInfo><mods:genre>Article</mods:genre></mods:mods>