<oai_dc:dc xsi:schemaLocation="http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc/ http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc.xsd" xmlns:oai_dc="http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance">
        <dc:relation>http://eprints.zu.edu.ua/28399/</dc:relation>
        <dc:title>Сможет ли педагогика жизненных фактов решить проблемы современного образования?</dc:title>
        <dc:creator>Вознюк, О. В.</dc:creator>
        <dc:subject>B Philosophy (General)</dc:subject>
        <dc:subject>L Education (General)</dc:subject>
        <dc:description>Окреслюється новий напрям педагогіки – педагогіка життєвих фактів, завдяки якій на основі предметно-емоційного навчального ресурсу можна формулювати так звані конструктивні знання, насичені конкретним змістом, що значно полегшують людині освоєння океану знань та формують в неї критичне мислення, розширюють пізнавальний кругозір, сприяють професійному та особистісному розвитку, який є головним пріоритетом життя людини. Суттєво, що педагогіка життєвих фактів реалізує головний аспект механізму розвитку людини щодо концепції функціональної асиметрії півкуль головного мозку, який полягає у синтезі півкульових стратегій пізнання світу, коли предметно-конкретне поєднується з абстрактно-логічним.  На основі демонстрації певних життєвих фактів робиться висновок, що один із головних життєвих пріоритетів людини – успіх – визначає її здоров'я і щастя у житті, коли успішність бодай у якісь сфері життєвої активності, радість творчості у дитинстві і підлітковому віці багато в чому визначають подальшу життєву траєкторію людини. При цьому успіх як один з істотних пріоритетів людини, як целепокладальна категорія, пов’язується з процесом ефективного досягнення людиною життєвих цілей. Люди, які ясно й чітко усвідомлюють свої життєві цілі та засоби їх реалізації, досягають у житті значно більшого, ніж решта інших, хто не ставить перед собою суттєвих цілей і не бачить перспектив свого життя. Люди, які не усвідомлюють свої цілі, відчувають вакуум життєвого сенсу, оскільки смисл як система цілей людського існування розуміється як мета, як "думка про мету", що є потенційною  категорією, спрямованою у майбутнє. Неуспішність призводить до розвитку комплексу неповноцінності та через захисну психологічну реакцію може формувати комплекс переваги над іншими людьми, викликає агресивне ставлення людини до оточуючого світу.</dc:description>
        <dc:publisher>Академия Тринитаризма</dc:publisher>
        <dc:date>2019</dc:date>
        <dc:type>Article</dc:type>
        <dc:type>PeerReviewed</dc:type>
        <dc:format>text</dc:format>
        <dc:language>uk</dc:language>
        <dc:identifier>http://eprints.zu.edu.ua/28399/1/%D0%92%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D1%8E%D0%BA%20%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2_%D0%90%D0%A2_2019.pdf</dc:identifier>
        <dc:identifier>  Вознюк, О. В.  (2019) Сможет ли педагогика жизненных фактов решить проблемы современного образования?  «Академия Тринитаризма» (77-656).   ISSN 2618-9968     </dc:identifier>
        <dc:language>russian</dc:language></oai_dc:dc>