Життєстійкість особистості у площині її психологічної безпекиЛ. П.БутузоваauthorУ статті обґрунтовується важливість аналізу феномену психологічної безпеки особистості та її особистісно-регулятивної бази з позиції інтегративного підходу суб’єктно-ситуаційної екологічної перспективи. Психологічна безпека особистості розглядається як багатовимірна та інтегративна субстанція, що проявляється як процес, стан та властивість особистості на різних рівнях її соціально-екологічної перспективи. Впорядковано детермінанти психологічної безпеки особистості на п’яти екосоціальних рівнях: національному, соціальної спільноти, організаційно-інституціональному, міжособистісному та індивідуально-особистісному. Здійснено аналіз одновимірних та багатовимірних моделей психологічної безпеки особистості, що презентує їх змістовні та динамічні характеристики. Представлено трикомпонентну модель психологічної безпеки особистості у інтеграції її емоційних, когнітивних та поведінкових паттернів. При цьому ключовим системоутворюючим ресурсом особистості в екологічній перспективі психологічної безпеки виступає життєстійкість особистості. Визначено життєстійкість як систему переконань особистості, що сприяє розвитку готовності суб'єкта зацікавлено брати участь в ситуаціях підвищеної для нього складності, контролювати їх, керувати ними, вміти сприймати навіть негативні події як досвід і успішно справлятися з ними. Життєздатність людини як цілісної системи взаємодії зі світом визначається володінням нею життєстійкими переконаннями (залученість, контроль, ризик), практикою способу життя (підтримка фізичного та психічного здоров'я), використанням життєстійкого копінгу для подолання стресових і важких життєвих ситуацій.BF Psychology2015Article