Правовий статус профспілок у Російській імперії в 1905 – 1917 рр.Ю. І.Магась-ДемидасauthorО. П.РудницькаauthorМета роботи – дослідження правового статусу профспілок у Російській імперії, що у 1905 – 1917 рр. були однією з форм боротьби найманих працівників за свої соціально-економічні інтереси. Методологія дослідження: дотримання принципів об’єктивності та історизму сприяли послідовному розкриттю передумов, змісту і наслідків запровадження профспілкового законодавства у царській Росії. Застосування порівняльно-історичного, історико-правового методів дали змогу прослідкувати вплив юридичної складової на історію розвитку профспілкового руху у вказаний період. Наукова новизна полягає у детальному історико-юридичному аналізі змісту профспілкового законодавства Російської імперії, його позитивних сторін, прогалин та перспектив практичного застосування у вказаний період. Висновки. У статті було вперше здійснено постатейний аналіз нормативно-правових актів, що регулювали правовий статус професійних спілок у Російській імперії в 1905 – 1917 рр. Такий історико-юридичний розгляд правових норм допоміг визначити їхні позитивні сторони, прогалини та перспективи практичного застосування. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на теренах Російської імперії через скрутне матеріальне становище робітників, їх політико-правове безправ’я активізувався робітничий рух. Спалах Першої російської змусив владу надати професійним спілкам легальний статус. Тимчасові правила закріплювали право найманих працівників на створення професійних організацій для захисту своїх соціально-економічних інтересів. Законодавство містило певні юридичні прогалини та суперечності. Прагнення уряду до збереження контролю над профспілковим рухом проявилося у низці обмежень: низка категорій робітників були позбавлені права на участь у профспілках, функції останніх були обмеженими, а закріплений законодавством порядок їх функціонування відкривав органам влади широкі можливості для зловживань. Водночас, хоча російське профспілкове законодавство було менш прогресивним, ніж законодавство інших європейських країн, воно стало значним проривом у розвитку громадянського суспільства в імперії. Незважаючи на проголошений тимчасовий характер, указаний нормативно-правовий акт діяв аж до 1917 р.DJK Eastern EuropeK Law (General)2019Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана ФранкаArticle