<mods:mods version="3.3" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-3.xsd" xmlns:mods="http://www.loc.gov/mods/v3" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance"><mods:titleInfo><mods:title>Правовий статус профспілок у Російській імперії в 1905 – 1917 рр.</mods:title></mods:titleInfo><mods:name type="personal"><mods:namePart type="given">Ю. І.</mods:namePart><mods:namePart type="family">Магась-Демидас</mods:namePart><mods:role><mods:roleTerm type="text">author</mods:roleTerm></mods:role></mods:name><mods:name type="personal"><mods:namePart type="given">О. П.</mods:namePart><mods:namePart type="family">Рудницька</mods:namePart><mods:role><mods:roleTerm type="text">author</mods:roleTerm></mods:role></mods:name><mods:abstract>Мета роботи – дослідження правового статусу профспілок у Російській імперії, що у 1905 – 1917 рр. були однією з форм боротьби найманих працівників за свої соціально-економічні інтереси. Методологія дослідження: дотримання принципів об’єктивності та історизму сприяли послідовному розкриттю передумов, змісту і наслідків запровадження профспілкового законодавства у царській Росії. Застосування порівняльно-історичного, історико-правового методів дали змогу прослідкувати вплив юридичної складової на історію розвитку&#13;
профспілкового руху у вказаний період. Наукова новизна полягає у детальному історико-юридичному аналізі змісту профспілкового законодавства Російської імперії, його позитивних сторін, прогалин та перспектив практичного застосування у вказаний період. Висновки. У статті&#13;
було вперше здійснено постатейний аналіз нормативно-правових актів, що регулювали правовий статус професійних спілок у Російській імперії в 1905 – 1917 рр. Такий історико-юридичний розгляд правових норм допоміг визначити їхні позитивні сторони, прогалини та перспективи практичного застосування. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на теренах Російської імперії через скрутне матеріальне становище робітників, їх політико-правове безправ’я активізувався&#13;
робітничий рух. Спалах Першої російської змусив владу надати професійним спілкам легальний статус. Тимчасові правила закріплювали право найманих працівників на створення професійних організацій для захисту своїх соціально-економічних інтересів. Законодавство містило певні&#13;
юридичні прогалини та суперечності. Прагнення уряду до збереження контролю над профспілковим рухом проявилося у низці обмежень: низка категорій робітників були позбавлені права на участь у профспілках, функції останніх були обмеженими, а закріплений законодавством порядок їх функціонування відкривав органам влади широкі можливості для зловживань. Водночас, хоча російське профспілкове законодавство було менш прогресивним, ніж законодавство&#13;
інших європейських країн, воно стало значним проривом у розвитку громадянського суспільства в імперії. Незважаючи на проголошений тимчасовий характер, указаний нормативно-правовий акт діяв аж до 1917 р.</mods:abstract><mods:classification authority="lcc">DJK Eastern Europe</mods:classification><mods:classification authority="lcc">K Law (General)</mods:classification><mods:originInfo><mods:dateIssued encoding="iso8061">2019</mods:dateIssued></mods:originInfo><mods:originInfo><mods:publisher>Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка</mods:publisher></mods:originInfo><mods:genre>Article</mods:genre></mods:mods>