<oai_dc:dc xsi:schemaLocation="http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc/ http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc.xsd" xmlns:oai_dc="http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance">
        <dc:relation>http://eprints.zu.edu.ua/30672/</dc:relation>
        <dc:title>Дослідження результатів швидкісного лазіння жінок-скелелазок на еталонній трасі з 2011 по 2019 роки</dc:title>
        <dc:creator>Уварова, Настасія</dc:creator>
        <dc:subject>AZ History of Scholarship The Humanities</dc:subject>
        <dc:description>Актуальність теми дослідження. Напередодні Олімпійських Ігор 2020 р. у Токіо скелелазіння буде представлене вперше. Перед сучасною наукою стоїть завдання аналізу нового олімпійського виду спорту, досягнень спортсменів у ньому та особливостей тренувального процесу. Лазіння на швидкість на еталонній трасі, висотою 15,5 м, є важливою складовою олімпійської дисципліни «скелелазне багатоборство». Необхідність розуміння рівня підготовленості вітчизняних спортсменів дозволить планувати та прогнозувати результати на міжнародних змаганнях. Мета дослідження – виявлення кращих та середніх часових показників розвитку лазіння на швидкість серед жінок на Україні (на еталонній трасі) та Світі, їх порівняння, а також перспективи розвитку швидкісного лазіння на світовому рівні та в нашій державі. Методи: аналіз результатів протоколів змагань за період з 2011 по 2019 р., обробка результатів у програмі EXEL. Результати дослідження: було виділено кращий час проходження еталонної траси, час п’ятий та десятий за часовим показником. Особливо великий відрив між першими двома-трьома результатами та результатами спортсменок другої п’ятірки (6–10-те місця на чемпіонаті України). &#13;
Висновки: проведене дослідження свідчить про наявність сильних лідерів та набагато слабкішого порівняно з ними другого ешелону спортсменів, тоді як на міжнародних змаганнях усі результати першої двадцятки спортсменів розташовані дуже щільно. Учасниці змагань з відставанням у 2–3 с знаходяться за межами тридцятих місць. Що стосується матеріально-технічної бази для тренування швидкісного лазіння на еталонній трасі, на сьогодні день в Україні існує тільки один скеледром у приміщенні з висотою еталонної стінки 15,5 м в Одесі, що істотно ускладнює тренувальний процес спортсменів із інших регіонів в базовий підготовчий період, який відбувається в зимовий час.</dc:description>
        <dc:publisher>Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка</dc:publisher>
        <dc:date>2019-12</dc:date>
        <dc:type>Article</dc:type>
        <dc:type>PeerReviewed</dc:type>
        <dc:format>text</dc:format>
        <dc:language>uk</dc:language>
        <dc:identifier>http://eprints.zu.edu.ua/30672/1/231-237.pdf</dc:identifier>
        <dc:identifier>  Уварова, Настасія  (2019) Дослідження результатів швидкісного лазіння жінок-скелелазок на еталонній трасі з 2011 по 2019 роки.  Фізична культура, спорт та здоров'я нації (8).  pp. 231-237.  ISSN 2071-5285     </dc:identifier>
        <dc:language>ukraine</dc:language></oai_dc:dc>