<mods:mods version="3.3" xsi:schemaLocation="http://www.loc.gov/mods/v3 http://www.loc.gov/standards/mods/v3/mods-3-3.xsd" xmlns:mods="http://www.loc.gov/mods/v3" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance"><mods:titleInfo><mods:title>відновлення навичок переміщення у пацієнтів зі спинномозковою травмою засобами фізичної терапії</mods:title></mods:titleInfo><mods:name type="personal"><mods:namePart type="given">Дмитро</mods:namePart><mods:namePart type="family">Кіртока</mods:namePart><mods:role><mods:roleTerm type="text">author</mods:roleTerm></mods:role></mods:name><mods:name type="personal"><mods:namePart type="given">Тетяна</mods:namePart><mods:namePart type="family">Баришок</mods:namePart><mods:role><mods:roleTerm type="text">author</mods:roleTerm></mods:role></mods:name><mods:abstract>Актуальність теми дослідження. Більшість із постраждалих зі спиномозковою травмою є соціально активною і працездатною частиною населення. Стійкі розлади рухової функції, які є наслідками пошкодження хребта і ураження спинного мозку спостерігаються у 70–85% випадків даної травми, обмежують самостійне пересування та самообслуговування пацієнтів, що може призводити до глибокої інвалідності. Реабілітація осіб цієї нозології є складною медичною та соціально-економічною проблемою. Мета дослідження – експериментально перевірити запропонований комплекс засобів фізичної терапії для відновлення навичок переміщення осіб, що мають спинномозкову травму, на ранньому етапі реабілітації. Методи – шкала класифікації рівня і ступеня тяжкості травми спинного мозку ASIA; шкала оцінки рівня незалежності SCIM. Реабілітаційні втручання включали виконання рухових завдань, націлених на покращення мобільності в межах ліжка та візка, а також виконання функціональних вправ направлених на збільшення рівня сили та витривалості м’язів верхньої кінцівки. &#13;
Результати роботи та ключові висновки. Аналіз отриманих даних доводить ефективність застосування втручань фізичної терапії протягом двох тижнів для відновлення навичок горизонтального переміщення та мобільності у пацієнтів з СМТ у підгострому періоді. Відповідно до даних оцінки за рівнем незалежності пацієнтів за SCIM виявлено статистичну достовірність між порівнюваними показниками початкового та кінцевого опитування (18,93±2,04 балів та 37,6±3,11 балів). Покращення результатів було констатовано як в розділі «самообслуговування» так і в розділах «мобільність» та «менеджменту дихання, сечового міхура та кишківника».</mods:abstract><mods:classification authority="lcc">AZ History of Scholarship The Humanities</mods:classification><mods:originInfo><mods:dateIssued encoding="iso8061">2019-12</mods:dateIssued></mods:originInfo><mods:originInfo><mods:publisher>Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка</mods:publisher></mods:originInfo><mods:genre>Article</mods:genre></mods:mods>