http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32113 2021-01-20T09:29:25Z info:eu-repo/semantics/descriptiveMetadata http://eprints.zu.edu.ua/32113/ Проблеми дійсності електронного правочину Степанченко, О. С. K Law (General) Стаття присвячена дослідженню особливих ознак електронних правочинів, що укладаються в мережі Інтернет. В даній статті висвітлено поняття електронного правочину, телекомунікаційної системи. Закріплено низку вимог, яким повинен відповідати правочин, у тому числі й електронний, що здійснюється суб’єктами цивільного права. Ці умови традиційно об’єднуються у чотири групи, а саме: наявність у суб’єктів цивільних правовідносин правоздатності та дієздатності; відповідність внутрішній волі сторін їх волевиявленню, законність змісту правочину; укладення правочину у встановленій законом формі. Розглянуто докладно кожну із зазначених ознак електронного правочину. Першої умови під час укладення електронного правочину дотримано тоді, коли кожен його учасник досяг повноліття чи іншим фактом набуття або надання повної цивільної дієздатності фізичній особі. Визначено, що коли стороною правочину є юридична особа, то повинні бути дотримані всі вимоги закону, передбачені для утворення юридичної особи. У статті розкрито проблемні питання дійсності електронного правочину під час ідентифікації сторін. Друга умова дійсності електронного правочину полягає у встановленні волі та волевиявлення сторін, які бажають укласти правочин. Доведено той факт, що воля формується особою шляхом усвідомлення нею своїх дій та «дії» комп’ютерної програми повинні визнаватись такими, що містять волевиявлення її власника. Третя умова дійсності правочину полягає в законності змісту правочину. Встановлено, що правочини, які укладаються з допомогою електронних засобів зв’язку (електронні правочини), повинні мати таку ж юридичну силу, що й звичайні. Четвертою важливою умовою є дотримання встановленої законом форми. Проаналізовано три форми електронного правочину. Доведено позицію про те, що електронний правочин доцільно визнати таким, що вчинений у письмовій формі. Відповідно, правочини, які вчиняються за допомогою засобів електронно-обчислювальної техніки є лише проявом розширення кола різновидів письмової форми правочину, а не його окремою формою К.: «Європейський центр науки» 2020 Article PeerReviewed pdf uk http://eprints.zu.edu.ua/32113/1/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%83.pdf Степанченко, О. С. (2020) Проблеми дійсності електронного правочину. Альманах науки (8(41)). pp. 35-42. ISSN 2522-4131 ukraine info:eu-repo/semantics/objectFile info:eu-repo/semantics/humanStartPage