%0 Journal Article
%@ 2306-9716
%A Хом’як, І. В.
%A Костюк, В. С.
%A Гарбар, О. В.
%A Демчук, Н. С.
%A Андрійчук, Т. В.
%A Власенко, Р. П.
%A Гарбар, Д. А.
%A Онищук, І. П.
%A Шпаковська, Л. В.
%A Омельчук, М. О.
%D 2021
%F zu2:32629
%I Міністерство екології та природних ресурсів України Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління
%J Екологічні науки
%N 7
%P 67-71
%T Особливості розміщення оселищ із різним ступенем антропогенної трансформації
%U http://eprints.zu.edu.ua/32629/
%X Досліджено особливості територіальної диференціації оселищ із різним ступенем антропогенної трансформації.  Модельною територією обрано Словечансько-Овруцький кряж, який має високу різноманітність екосистем. Тут на неї впливає  висока різноманітність едафічних та орографічних умов, а також різна інтенсивність людської діяльності.  Між площами оселищ із різним рівнем антропогенної трансформації спостерігається нелінійна залежність. Найбільший  відсоток площ займають оліго- та еугемеробні оселища. Це пояснюється наявністю відмінних за привабливістю для госпо-  дарської діяльності ділянок. Західна кам’яниста частина кряжа вкрита олігогемеробними лісовими екосистемами, а східна  лесова – сільськогосподарськими угіддями. Низький відсоток площ мезогемеробних оселищ зумовлений малою кількістю  лучних екосистем.  Ландшафтне різноманіття та територіальна диференціація оселищ перебуває під прямим та опосередкованим впливом  умов середовища. По-перше, комплекс абіотичних факторів безпосередньо сприяє формуванню та поширенню на певних  територіях окремих груп оселищ. По-друге, відбувається опосередкований вплив, коли цей самий комплекс абіотичних фак-  торів сприяє зміні господарської активності та її локалізації, що приводить до зміни ступеня антропогенної трансформа-  ції екосистем. Це дає змогу складати прогностичні алгоритми щодо майбутнього оселищ, розміщених у певних умовах, що  дозволяє будувати довготривалі проекти розвитку територіальних громад та планувати розбудову мережі природоохоронних  об’єктів. На основі здійсненого аналізу ми дійшли висновку, що на території Словечансько-Овруцького кряжа найбільший  екосозологічний потенціал мають ліси й болота його скелястої частини та балки лесової. Як рекреаційні об’єкти доцільно  використовувати оселища, розташовані в долинах річок східної частини кряжа. Ключові слова: антропотолерантність, геме-  робія, Словечансько-Овруцький кряж, екосистеми.