%0 Journal Article
%A Тижненко, Т. В.
%A Почерняєв, А. К.
%A Опалейко, Ю. А.
%D 2014
%F zu2:10810
%I ЖДУ ім. І.Франка
%J «БІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ – 2014»: Збірник наукових праць V Всеукраїнської науково-практичної конференції  молодих учених і студентів
%K Щури, підшлункова залоза, апоптоз, цукровий діабет, ДНК.
%P 292-293
%T ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ НАЙБІЛЬШ ПЕРСПЕКТИВНИХ СПОЛУК З 1,3-ДІАЗАФРАГМЕНТАМИ НА ІНТЕНСИВНІСТЬ АПОПТОТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ПІДШЛУНКОВІЙ ЗАЛОЗІ ЩУРІВ З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ
%U http://eprints.zu.edu.ua/10810/
%X ДНК клітин підшлункової залози, у щурів, які отримували метформін і речовини 2506, 2418, AD-0407, деградована менше, ніж у тварин з експериментальним ЦД 2 типу. Оскільки деградація ДНК органо-специфічна і залежить від виду патології, можна припустити, що феномен деградації ДНК і нуклеотидні послідовності деградованих фрагментів ДНК є своєрідними і відображають даний фізіологічний стан організму, передуючи процесу апоптозу, тобто у тварин з діабетом спостерігається стимуляція апоптозу в порівнянні з контролем.