%0 Journal Article
%@ 2076-6173
%A Пазюк, Я. А.
%D 2014
%F zu2:14057
%I Вид-во ЖДУ ім. І.Франка
%J Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка
%N 76
%P 309-314
%T Маркери драми у внутрішньому монолозі
%U http://eprints.zu.edu.ua/14057/
%X У статті досліджено особливості драматичного прийому внутрішнього монологу на матеріалі  внутрішніх монологів трагедії В. Шекспіра "Гамлет" та драми Б. Брехта "Життя Галілея" з метою  експлікації відмінностей чи подібностей світосприймання та світовідчуття геніальними митцями  В. Шекспіром та Б. Брехтом, які є ключовими фігурами на світовій літературній шахівниці. У  мистецтві драматичної вистави внутрішній монолог (ВМ) є одним із найважливіших чинників  народження органічної словесної дії актора. Призначенням ВМ є відтворення та передача передмовної  суб’єктивної дійсності: невисловлених відчуттів, прихованих переживань і думок, нецензурованих  асоціацій. Монолог у формі "потоку свідомості" передає процес функціонування людської психіки у її  складності, розчленованості, частинності, багатошаровості, незв’язності та спонтанності. Він є  самостійною композиційною формою, яка відрізняється від висловлювань наратора і (теоретично)  незалежна від нього, відіграє роль "дзеркала свідомості".