%0 Journal Article %A Шейгас, І. М. %A Шевчук, В. В. %D 2009 %F zu2:15527 %I Україна, Дніпропетровськ %J ZOOCENOSIS–2009. Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах V Міжнародна наукова конференція. %K популяція, реакліматизація, післяпромислова чисельність, репродуктивний вік, метод прогону,самців-рогачів %P 368-370 %T Особливості статево-вікової структури популяції оленя благородного на о. Джарилгач %U http://eprints.zu.edu.ua/15527/ %X Вивчення популяції оленя благородного на острові Джарилгач Скадовського дослідного лісомисливського господарства Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства почали проводити з 1991 року. Острів має вигляд довгої (42 км) вузької піщаної коси, яка видається у східному напрямку далеко в Чорне море. Він вкритий густою злаковою та осоковою трав’янистою, значно рідше – чагарниковою (в основному – маслинка) рослинністю. Найширший острів (близько 4 км) у районі бухти Глибокої. Загальна його площа складає 5,5 тис. га. Перші олені благородні (асканійські) були реакліматизовані на Джарилгачі з півострова Бірючого більше 35 років назад. Крім оленя, на острові проживають лані та європейські муфлони, завезені значно пізніше. Коротко охарактеризуємо основні хронологічні результати експедиційних робіт. 1991–1992 рр. – загальна післяпромислова чисельність оленя знаходиться в межах 320–340 особин. Структура популяції (самці : самки : цьогорічки) складає 1,0 : 2,1 : 0,5, що близько до норми. Проведені обліки чисельності оленів протягом сезону трьома методами: по дефекаціях, під час гону, шляхом візуального обліку за допомогою 7 та 20–45-кратної оптики на маршруті.