%0 Journal Article
%@ 2076-6173
%A Єршова, Л. М.
%D 2015
%F zu2:17861
%I Вид-во ЖДУ ім. І.Франка
%J Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка
%K виховний ідеал, мета виховання, християнські педагоги, християнський, загальнолюдський, народний, національний ідеали
%N 80
%P 90-93
%T Розвиток ідеї виховного ідеалу в науковій спадщині викладачів і випускників Київської духовної академії
%U http://eprints.zu.edu.ua/17861/
%X Висвітлено особливості обґрунтування виховного ідеалу в науковій спадщині представників української християнської педагогіки ХІХ – початку ХХ ст. С. Гогоцького, П. Ліницького, М. Маккавеського, М. Олесницького, О. Новицького, П. Юркевича та ін. У творчості професорів Київської духовної академії педагогіка постає як особливе відгалуження філософії, специфічний світоглядний синтез знань про призначення людини, а виховний ідеал – як гармонійне поєднання віри й розуму, що наближає людину до образу Боголюдини. У вченні О. Новицького виховний ідеал – це духовна, високоосвічена і працьовита особистість, у С. Гогоцького – християнин, гідний син своєї вітчизни, у П. Юркевича – свідома моральна особистість, котра виходить за межі традиційного ''ідеалу середньої людини'', у П. Ліницького – освічений християнин, відданий народним ідеалам, у М. Олесницького – сповнена любов’ю морально вільна особистість, у М. Маккавейського – гармонійно розвинена милосердна, доброчесна й освічена людина. Показано, що ідеї, висловлені у працях представників української духовної педагогіки кінця ХІХ – початку ХХ ст., з одного боку, виявилися надто прогресивними для тогочасного імперського суспільства й різко дисонували з реальним станом виховання особистості у більшості духовних закладів зазначеного періоду, а з іншого, – надто відсталими для представників змужнілого ''войовничого матеріалізму'', які піддавали гострій критиці їх ідеалістичну основу. Однак вони яскраво засвідчують гуманістичність і самостійність української християнської педагогічної думки.