%0 Journal Article
%A Арешонков, В. Ю.
%D 2013
%F zu2:21392
%I Харківський національний педагогічний університету ім. Г. С. Сковороди
%J Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди
%K логіка, психологія, зміст освіти
%N 41
%P 4-15
%T Логіка і психологія як навчальні предмети у школі: радянський досвід упровадження
%U http://eprints.zu.edu.ua/21392/
%X У статті досліджено проблеми впровадження в радянській школі нових навчальних предметів «Логіка» і «Психологія». Висвітлено аргументацію прихильників уведення в шкільні програми філософської пропедевтики у 40-х роках  ХХ століття. Визначено, що перші спроби теоретичного обґрунтування необхідності вивчення в радянській школі філософської пропедевтики були здійснені у період 1938 – 1945 років. Практичну корисність логіки вбачали у тому, що  вона вчить людину правильно мислити, критично ставитися до власних суджень, узагальнювати та обмежувати, відрізняти суттєве від випадкового, необхідне від другорядного, доводити правильність власних суджень та розпіз-  навати помилки. Установлено основні концептуальні засади шкільного курсу логіки у радянській школі. Серед них такі: формальна логіка повинна викладатися у школах так, щоб учні сформували діалектико-матеріалістичний світогляд; шкільний курс потрібно спростити шляхом виключення з нього правил про  модуси всіх фігур силогізму, епіхейреми та сориту; потрібно врахувати виховне значення логіки, яке полягає у впливі на розум учня, що сприяє становленню характеру, формуючи в ньому дисципліну, акуратність, повагу до закону,  правил; викладання логіки повинно супроводжуватися практичними вправами, які сприяють учнівській активності та самостійності думки; логіка пов’язана з мовою, тому вивчення логіки сприятиме розвитку мовленнєвих навичок. Визначено основні підходи до творення шкільних програм з психології. Доведено, що структурно програма з психології відображала основні підходи навчання психології у вищих навчальних закладах: перший розділ – про предмет, методи психології та загальні закономірності розвитку психіки; другий – психічні процеси: «спочатку процеси пізнавального порядку, які відображають об’єктивне буття речей, потім – опис емоцій, що є суб’єктивним відображенням об’єктивного світу у свідомості людини і виклад питання про волю як втілення думок і почуттів в практику життя»; третій розділ стосувався індивідуально-психологічних особливостей людей. Офіційним обґрунтуванням уведення психології в шкільну програму було те, що наука психологія за 30 років радянської влади  переросла комплекс ідеалістичних помилок, властивих дореволюційній науці, і були вироблені принципи радянської наукової психології, що відповідали вимогам марксистсько-ленінської теорії.