%0 Journal Article
%@ 2312-3206
%A Мазяр, О. В.
%D 2019
%F zu2:29905
%I Вид-во «Гельветика»
%J Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Психологічні науки
%K абсурд, сприймання, мислення, дезабсурдизація, смисл
%N 3
%P 30-36
%T Абсурдність як фундаментальна властивість сприймання
%U http://eprints.zu.edu.ua/29905/
%X Мета. Аналіз феномену абсурдного сприймання як фундаментальної властивості психіки людини.  Методи. Порівняння двох варіантів тексту народної пісні «Вьюн над водой…» з антагоністичним смислом із метою встановлення її автентичного (первинного) варіанту.  Результати. Вибірка склала 230 осіб, які мають або здобувають вищу освіту, переважно фах психолога чи є професійними психологами. Результати дослідження показали: 73,9 % вважають автентичним перший варіант тексту пісні з логічними помилками, 26,1 % – другий – логічно збудований. В ході дослідження ми змінювали варіанти текстів місцями з метою уникнення впливу послідовності їхнього сприймання. 121 особа ознайомлювалися з наведеною вище послідовністю варіантів тексту в електронній формі, а 109 – зі зміненою послідовністю текстів у паперовій формі. В обох випадках результати виявились приблизно однаковими. Електронне дослідження показало, що раціональний тип сприймання (у відповідності з законами формальної логіки) властивий 24,8%, натомість до абсурдного типу сприймання схильні 75,2%. Паперова форма дослідження, відповідно, виявила такий розподіл результатів: 27,5% проти 72,5%. У паперовому варіанті дослідження взяли участь 12 осіб чоловічої статі. З них лише 16,7% виявились схильними до раціонального сприймання тексту, а 83,3% віддали перевагу абсурдному варіанту тексту. Відповідно, жінок, схильних до раціонального типу сприймання, виявилось 28,9%, а схильних до абсурдного типу – 71,1%.  Висновки. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що абсурд, або синкретизм, є первинною формою сприймання. Здатність до дезабсурдизації є вторинною і вимагає від суб’єкта певного розвитку інтелектуальних здібностей та зусиль. Проведене дослідження показує, що чверть досліджуваних виявляються нездатними здійснювати дезабсурдизацію навіть у ситуації порівняння логічного варіанту тексту із текстом, який містить очевидні логічні помилки. Перспективою нашого дослідження є розширення емпіричного поля та його доповнення аналізом рефлексії досліджуваних.