%0 Journal Article
%@ 2071-5285
%A Драчук, Сергій
%A Брезденюк, Олександра
%A Дідик, Тетяна
%A Чуйко, Юрій
%D 2019
%F zu2:30642
%I Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка
%J Фізична культура, спорт та здоров'я нації
%K швидкісно-силові якості, школярі 12-13 років, силові навантаження, стрибкові вправи, урок фізичної культури
%N 8
%P 42-49
%T Педагогічні технології розвитку швидкісно-силових якостей в учнів 12–13 років
%U http://eprints.zu.edu.ua/30642/
%X Актуальність теми дослідження. Науково-технічний прогрес закладає необхідні перетворення в системі освіти, шляхом наближення її до умов сьогоднішнього життя. На жаль, ці зміни не завжди носять позитивний характер. Особливо це відображається на стані здоров’я школярів, який за останні роки значно погіршився. У зв’язку з тим, що основи здоров’я закладаються в дитячому віці, постає необхідність організації високоефективних урочних занять з фізичного виховання дітей шкільного віку. Для цього державою була схвалена низка навчальних програм. Однак вони відзначаються вкрай неузгодженими підходами щодо змісту предмету «фізична культура» і тому не забезпечують необхідного для організму, який розвивається, обсягу рухової активності. Мета дослідження – теоретичне та експериментальне обґрунтування методики вдосконалення швидкісно-силових якостей школярів 12-13 років. Методи дослідження – теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, математична обробка результатів дослідження. Результати дослідження. Порівнюючи результати тестування з вимогами рівня розвитку швидкісно-силових можливостей за «Державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України» було встановлено, що у середньому фактичний рівень швидкісної сили серед досліджуваних характеризувався як «задовільний». Аналіз впливу урочних занять протягом 7 тижнів за Державною програмою засвідчив несуттєве поліпшення показників швидкісної сили у школярів 12–13 років. Додаткове застосування протягом 14 уроків з фізичної культури комплексу силових вправ стимулювало вірогідне зростання результатів виконання тестових завдань (крім результату стрибка у довжину з місця без маху рук у дівчат). Під впливом програм із застосуванням комплексу стрибкових вправ в іншій експериментальній групі відбулося значне зростання показників швидкісно-силового можливостей школярів обох статей.  Висновки. Проведені дослідження показали більш високу ефективність впровадження в урок з фізичної культури комплексу стрибкових вправ, ніж силових навантажень щодо підвищення швидкісно-силових можливостей дітей 12–13 років.