%0 Journal Article
%@ 2071-5285
%A Яковлів, Володимир
%A Дмитренко, Світлана
%A Чернишенко, Тамара
%A Герасимишин, Віктор
%D 2019
%F zu2:30652
%I Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка
%J Фізична культура, спорт та здоров'я нації
%K школярі, колове тренування, змагально-ігровий метод
%N 8
%P 106-112
%T Особливості застосування колового тренування на уроках фізичної культури в початковій школі
%U http://eprints.zu.edu.ua/30652/
%X Актуальність теми дослідження. Одним із завдань сучасної школи є сприяння формуванню: стійкого інтересу школярів до регулярних занять фізичною культурою, потреби у руховій активності та звички до самостійних занять фізичними вправами. Аналіз науково-методичної літератури дає підставу стверджувати, що проведення уроків з використанням методу колового тренування в початковій школі можна домогтися значної щільності уроку, зростання інтересу дітей до занять. Мета дослідження: виявити ефективність розвитку фізичних якостей під впливом методики колового тренування на основі змагально-ігрового методу у фізичному вихованні молодших школярів. Методи дослідження: аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, тестування фізичної підготовленості, методи математичної статистики. У досліджені взяли учать школярі 9-10 років (33 особи), із середнім рівнем фізичного розвитку. Результати роботи. Особливістю нашої експериментальної методики є організаційно-методична форма з методичними підходами, реалізованими в ігровому і змагальному методах. Виявлена ефективність ряду підходів до модифікації «колового тренування» стосовно вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку, зокрема, нормування навантаження в рамках «максимального тесту» в звуженому діапазоні в межах 30 с та включення в «колове тренування» елементів ігор.   Ключові висновки. Розроблена методика дозволяє суттєво підвищити якість освітнього процесу з фізичного виховання за рахунок значного поліпшення фізичної підготовленості, сформувати інтерес і мотиви до систематичних занять фізичними вправами. Результати у тестах, що характеризують прояв фізичних якостей хлопчиків після проведення експерименту є статистично достовірно кращими у ЕГ, ніж відповідні показники КГ.