%0 Journal Article
%@ 2071-5285
%A Одинець, Тетяна
%A Бандуріна, Катерина
%D 2019
%F zu2:30684
%I Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка
%J Фізична культура, спорт та здоров'я нації
%K психоемоційний стан, серцево-судинна система, жінки, постмастектомічний синдром
%N 8
%P 304-309
%T Факторна структура психоемоційних показників у жінок з постмастектомічним синдромом з різними рівнями функціонального стану серцево-судинної системи
%U http://eprints.zu.edu.ua/30684/
%X Актуальність теми дослідження. Найчастішим наслідком лікування раку молочної залози є постмастектомічний синдром (ПМЕС), що включає прояв таких симптомів, як лімфостаз верхньої кінцівки, кардіотоксичність, обмеження амплітуди рухів в плечовому суглобі, порушення роботи серцево-судинної та респіраторної систем, якості життя, негативні психоемоційні наслідки. Мета: визначити особливості факторної структури психоемоційних показників жінок з постмастектомічним синдромом з різними рівнями функціонального стану серцево-судинної системи. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичних джерел; грудна реографія; соціологічні методи (оцінювання якості життя за FACT B+4, тривоги та депресії за шкалою HADS, болю за Мак-Гілом); методи математичної статистики. Контингент випробуваних склали 115 жінок з постмастектомічним синдромом. За ступенем поширення пухлинного процесу у жінок діагностовано I, II-а та II-б стадію пухлинного процесу (Т1-2N0-1М0); усім хворим виконувалась мастектомія за Мадденом та ад’ювантна променева терапія. Середній вік досліджуваних жінок з постмастектомічним синдромом 59,23±0,86 років. Результати: переважна більшість жінок з постмастектомічним синдромом мали середній 38% (44 особи) та нижчий за середній – 34% (39 особи) рівні функціонального стану серцево-судинної системи, решта – 28% (32 особи) низький рівні. У факторній структурі функціональної забезпеченості пацієнток на диспансерному етапі фактор болі охоплював 21,63% дисперсії у жінок з низьким рівнем функціонального стану серцево-судинної системи, 25,30% – з нижче середнім, 28,59 – з середнім; фактор якості життя – 25,99%, 23,24% та 19,06%; психоемоційний – 13,55%, 13,12% та 12,34% на відповідних рівнях.   Висновки: отримані результати є підставою для вибору пріоритетних засобів фізичної реабілітації при розробці програми реабілітації жінок з постмастектомічним синдромом з різними рівнями функціонального стану серцево-судинної системи.