%0 Journal Article
%@ 2071-5285
%A Корнійчук, Н. М.
%A Лайчук, А. М.
%A Корнійчук, Ю. Г.
%A Гарлінська (Лейченко), А. М.
%A Саранча, М. П.
%D 2020
%F zu2:32144
%I Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка
%J Фізична культура, спорт та здоров'я нації
%K функціональний стан, систолічний об’єм крові, хвилинний об’єм крові, артеріальний тиск, частота серцевих скорочень
%N 10
%P 138-148
%T Динаміка показників серцево-судинної системи у веслувальників на човнах «Дракон»
%U http://eprints.zu.edu.ua/32144/
%X Актуальність теми дослідження. Обґрунтування оцінки змін функціонального стану серцево-судинної системи є актуальним і найменш дослідженим питанням підготовки веслувальників, особливо веслувальників на човнах «Дракон». Крім того форсована підготовка, особливо в сучасних умовах, ставить додаткові вимоги до адаптаційних можливостей серцево-судинної системи організму веслувальників. Мета дослідження. Метою дослідження була оцінка змін основних показників серцево-судинної системи організму спортсменів, які займаються веслуванням на човнах «Дракон». Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, антропометричні методи, традиційні та розрахункові методи визначення інтегральних показників системи кровообігу, методи математичної статистики. Результати роботи та ключові висновки. Представлені результати дослідження динаміки показників серцево-судинної системи веслувальників на човнах «Дракон». Досліджуючи динаміку змін ЧСС та АТ встановлено, що найбільше зростають дані показники при фізичних навантаженнях в третій та четвертій віковій групі на 64,2 та на 60,1% відповідно. Розрахунок систолічного обсягу крові за формулами Старра та Малікова, як одного з найважливіших показників роботи серця, показав низькі значення даного показника у спортсменів четвертої досліджуваної групи середній вік яких становив 40 років. Аналіз зміни кількості крові, що викидається серцем за одну хвилину показав зростання даного показника у всіх досліджуваних груп спортсменів після виконання фізичного навантаження. Встановлено, що переважна більшість досліджуваних за показником ІР належала до групи з поганим рівнем стану серцево-судинної системи – 58%. Біля 25% всіх досліджуваних, для яких проводилася оцінка стану, потрапили до категорії «середній».