%0 Journal Article
%@ 2518-7694
%A Рибачок, В.
%D 2020
%F zu2:35386
%I ФОП Левковець Н. М.
%J Інтермарум: історія, політика, культура
%K авангард, дискусія, індустріалізація, соціалістичне розселення, генеральний план, конструктивізм, містобудування, усуспільнений побут.
%N 7
%P 65-81
%T “New Kharkiv” and “Great Zaporizhzhia” projects as representation of the urban planning searches during the period of industrialization
%U http://eprints.zu.edu.ua/35386/
%X У 1929 р. в СРСР розгорнулася всесоюзна публічна кампанія з   обговорення перспектив розвитку радянського містобудування,   відома як дискусія про соціалістичне розселення. Ії основними учасниками стали не лише тогочасні провідні архітектори та містобудівники, а й вищі партійні і державні діячі. Під впливом утопічних містобудівних ідей, які виникли у ході дискусії щодо проблем соціалістичного розселення, українські архітектори-конструктивісти здійснили розробку генеральних планів реконструкції і розширення житлової інфраструктури двох промислових центрів – Харкова та Запоріжжя. Однак, конструктивістські проекти «Великого Запоріжжя» і «Нового Харкова» запропоновані І. Малоземовим, П. Хаустовим та П. Альошиним не були реалізовані у повному обсязі, оскільки характер їх планувальних рішень йшов врозріз із базовими положенням реальної містобудівної політики сталінського керівництва. Висловлюється думка, що створені українськими зодчими плани «Нового Харкова» і «Великого Запоріжжя» були втіленням авторського бачення зразкової моделі соціалістичного міста. На основі провідних ідей радянського авангарду, автори проектів запропонували оригінальну архітектурно-планувальну концепцію   забудови, яка не мала нічого спільного із містобудівним досвідом попередніх часів. Однак ці архітектурні пропозиції виявилися не актуальними в СРСР наприкінці 1920-х рр. В умовах сталінської індустріалізації партійний апарат надавав житловому будівництву другорядного значення. Як наслідок, масштабні проекти «Нового Харкова» та «Великого Запоріжжя» було визнано «помилковими».