eprintid: 35981 rev_number: 11 eprint_status: archive userid: 4660 dir: disk0/00/03/59/81 datestamp: 2023-01-31 20:41:50 lastmod: 2023-01-31 20:41:50 status_changed: 2023-01-31 20:41:50 type: article metadata_visibility: show title: Особливості зв'язку self-compassion і тривожності у структурі психічного здоров'я language: ukraine abstract: Категорія «self-compassion» є новою для академічної психології. Вона позначає чутливе ставлення до себе, турботу про себе. Однак поняття «self-compassion» не тотожне жалості до своєї персони чи відчуттю власної жертовності, а відбиває здатність індивіда розуміти свої потреби, реалізовувати їх у соціально значущому контексті, водночас не досягати критично високого рівня ідентичності та перебувати в емоційному контакті з довколишніми. Нами було висунуте припущення, що феномен self-compassion перебуває у безпосередньому зв’язку з диспозиційною (особистісною, трансситуативною) тривожністю, що, своєю чергою, є фіксованою чутливістю індивіда до небезпеки. Дослідженням було охоплено 78 осіб обох статей. Методами дослідження стали Self-compassion Scale, шкала тривоги Спілберга (State-Trait Anxiety Inventory – STAI), шкала тривоги Бека (The Beck Anxiety Inventory) та шкала оцінки ступеня тяжкості генералізованого тривожного розладу (General Anxiety Disorder – GAD-7). Отримані результати засвідчили існування слабкого суперечливого зв’язку між self-compassion і ситуативною (реакційною) тривожністю у чоловіків і жінок (у чоловіків кореляційний зв’язок на рівні 0,31, а у жінок – -0,11) та помірного оберненого зв’язку між self-compassion і диспозиційною (особистісною, трансситуативною) тривожністю для обох статей на рівні -0,46 – -0,57. При цьому жінки демонстрували дещо потужніший кореляційний зв’язок, ніж чоловіки. Отже, у групі андрогінних осіб спостерігається тенденція: вищим показникам self-compassion відповідають нижчі показники тривожності. Ми припускаємо, що особи з високими показниками self-compassion, вочевидь, мають здатність виходити за межі власної ідентичності, відчувати зв’язок із досвідом довколишніх і в такий спосіб залишатися на реактивному рівні тривоги. keywords: self-compassion, диспозиційна тривожність, ситуаційна тривожність, співчуття до себе, ідентичність creators_name: Мазяр, О. В. creators_name: Шатило, О. В. ispublished: pub subjects: BF divisions: sch_soa full_text_status: public date: 2022 date_type: published publication: Габітус number: 43 pagerange: 148-152 refereed: TRUE referencetext: 1. Мазяр О. В. Діагностика особистісної проблеми: емоційна сфера. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 4. Т. 1. С. 36–41. 2. Мазяр О. В. Особистісний дисонанс: системний аналіз : монографія. Житомир : Видавець О. О. Євенок, 2020. 332 с. 3. Мазяр О. В., Недзельська Л. В. Дослідження емоційного профілю прив’язаності. Габітус. 2021. Випуск 21. С. 155–159. 4. Bennett-Goleman T. Emotional alchemy: How the mind can heal the heart. New York: Three Rivers Press, 2001. 5. Neff K. D., McGehee P. Self-compassion and Psychological Resilience Among Adolescents and Young Adults. Self and Identity. 2010. № 9 (3). Р. 225–240. https://doi.org/10.1080/15298860902979307. 6. Neff K. Self-compassion, self-esteem, and well-being. Social and Personality Psychology Compass. 2011. Vol. 5. № 1. P. 1–12. doi: 10.1111/j.1751-9004.2010.00330.x 7. Neff K. Self-compassion: An alternative conceptualization of a healthy attitude toward oneself. Self and Identity. 2003. Vol. 2. № 2. P. 85–101. doi: 10.1080/15298860390129863. 8. Neff K. Self-compassion: The proven power of being kind to yourself. New York: HarperCollins Publishers, 2011. 320 p. 9. Neff K. The development and validation of a scale to measure self-compassion. Self and Identity. 2003. Vol. 2. № 2. P. 223–250. doi: 10.1080/15298860309027. 10. Neff K., Vonk R. Self-compassion versus global selfesteem: Two different ways of relating to oneself. Journal of Personality. 2009. Vol. 77. P. 23–50. doi: 10.1111/j.1467- 6494.2008.00537.x 11. Pepping C. A., Davis P. J., O’Donovan A., Pal J. Individual Differences in Self-Compassion: The Role of Attachment and Experiences of Parenting in Childhood. Self and Identity. 2014. № 14 (1). Р. 104–117. https://doi.org/10.1080/15298868.2014.955050. 12. Stanton A. L. et al. Coping through emotional approach: Problems of conceptualization and confounding. Journal of Personality and Social Psychology. 1994. Vol. 66. P. 350–362. doi: 10.1037//0022-3514.66.2.350. citation: Мазяр, О. В., Шатило, О. В. (2022) Особливості зв'язку self-compassion і тривожності у структурі психічного здоров'я. Габітус (43). с. 148-152. document_url: http://eprints.zu.edu.ua/35981/1/2022_%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20self-compassion%20%D1%96%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96%20%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%8F.pdf