%0 Journal Article
%@ 2663-5992
%A Прищепа, О. П.
%A Свисюк, О. В.
%D 2022
%F zu2:36815
%I Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського
%J Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика
%K концепт, Україна, асоціація, асоціативний експеримент, мовомислення,  мовна картина світу, вербалізація, слово-стимул
%N 5
%P 306-310
%T Зміни концепту Україна у мовомисленні першокурсників (за результатами асоціативного експерименту 2015, 2018, 2021 ТА 2022 років)
%U http://eprints.zu.edu.ua/36815/
%V 33(72)
%X У статті йдеться про особливості семіосфери концепту Україна, які зумовлені умовами  часопростору та впливом суспільно-історичних подій на свідомість мовців. Автори публікації доводять, що формування концепту УКРАЇНА в мовомисленні української молоді позначене маркерами революції, окупації та війни, які відображені відповідними смислами в асоціативних полях лексеми Україна, продукованих учасниками асоціативного експерименту 2015,  2018, 2021 та 2022 років. За допомогою статистичного аналізу отриманих даних у формі  діаграм авторами проілюстровано множину найчастіше вживаних асоціацій та досліджено  їх природу. Результати асоціативного експерименту дають підстави стверджувати, що  асоціативне поле лексеми насправді є індикатором суспільних та історичних змін у мовомисленні реципієнтів, а асоціації відображають глибинні смисли, які належать до колективної  та індивідуальної підсвідомості. Експериментальним шляхом автори фіксують та доводять  появу змін у семіосфері концепту УКРАЇНА та його місце в мовній картині світу молодих  людей, які взяли участь в експерименті. Вибірка загалом становить 800 осіб, що забезпечує  презентативність цього дослідження. Автори доводять, що в асоціативному полі реципієнтів опиняються значення, які відображають особливості актуального часопростору. На  основі даних опитування авторами побудовано діаграми, які ілюструють переважання в ядрі  асоціативного поля одного з трьох типів смислів – понятійних, ціннісних або образно-асоціативно-перцептивних, на що, як припускають автори, впливають умови часопростору.  У статті порівнюються результати статистичної обробки даних асоціативного експерименту попередніх та нинішнього років. Завдяки цьому автори роблять припущення, які саме  смисли є маркерами війни, революції та окупаці. Увага авторів також зосереджена на тому,  який тип асоціацій переважає в різні роки. Зважаючи на особливості кожного типу асоціацій, на їх кількість та якісні характеристики, автори роблять висновок, що в часи національної загрози, найчастіше продукованими стають ціннісні смисли, а в час відносного спокою –  понятійні та образно-асоціативно-перцептивні.