Електронна бібліотека Житомирського державного університету: Ніяких умов. Результати впорядковані-Дата внесення. 2024-03-28T11:30:22ZEPrintshttp://eprints.zu.edu.ua/images/logo2.gifhttp://eprints.zu.edu.ua/2022-08-04T14:28:57Z2022-08-04T14:28:57Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/34390Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/343902022-08-04T14:28:57ZПоширення порошистої та сріблястої парші бульб картоплі в зоні Правобережного Полісся УкраїниВ. М. ПоложенецьС. Л. ГуторчукМ. В. Фещук2019-11-01T17:14:25Z2019-11-01T17:14:34Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/29978Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/299782019-11-01T17:14:25ZВміст в-каротину в організмі Lymnaea stagnalis за токсичної дії низьких концентрацій іонів цинкуЛ. В. МузикаГ. Є. Киричук2018-02-12T12:08:27Z2018-02-12T12:08:27Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/26476Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/264762018-02-12T12:08:27ZОсобливості хронічної дії іонів деяких важких металів (Cr3+, Fe3+, Mn2+, Co2+ та Ni2+)на основні фізико-хімічні властивості гемолімфи Planorbarius purpuraГ. Є. Киричук2018-02-12T12:08:09Z2018-02-12T12:08:09Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/26475Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/264752018-02-12T12:08:09ZПорівняльно-флористичний аналіз різноманіття фітопланктону малих річокЮ. С. Шелюк2018-02-12T12:07:27Z2018-02-12T12:07:27Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/26473Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/264732018-02-12T12:07:27ZОсобливості впливу важких металів на риб за хронічного та періодичного забруднення водного середовищаВ. П. ГандзюраН. І. Корево2018-01-04T13:25:24Z2018-01-04T13:25:24Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/26108Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/261082018-01-04T13:25:24ZВивчення в лабораторних умовах впливу солей важких металів, смз та гербіцидів на морфологічні показники Еlodea СanadensisЛ. Є. АстаховаГ. В. Муж2017-11-30T18:25:29Z2017-11-30T18:25:29Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25912Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259122017-11-30T18:25:29ZОсобливості каріології представників роду Lithoglyphus (Mollusca: Gastropoda: Pectinibranchia: Lithoglyphidae) фауни УкраїниІ. О. Першко2017-11-30T18:25:05Z2017-11-30T18:25:05Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25910Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259102017-11-30T18:25:05ZВидовий склад та особливості екології круговійчастих інфузорій (Сiliophora, Рeritrichia) постійних водоймЛ. А. КонстантиненкоІ. П. Онищук2017-11-30T18:24:39Z2017-11-30T18:24:39Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25892Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/258922017-11-30T18:24:39ZЕкологічна оцінка стану екосистем малих річок за біорізноманіттям фітопланктону та продукційними характеристиками водоростейЮ. С. ШелюкО. В. Кравцова2017-03-31T06:26:07Z2017-03-31T06:26:07Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/24178Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/241782017-03-31T06:26:07ZВплив концентрації амоній хлориду на вміст каротиноїдних пігментів в організмі Lymnaea stagnalisВивчено вплив різних концентрацій амоній хлориду (0,5, 2, 5 та 10 ГДК) на вміст β-каротину та ксантофілів у гемолімфі, гепатопанкреасі, мантії та нозі Lymnaea stagnalis (Linnaeus, 1758) (Pulmonata, Lymnaeidae). Досліджено вміст у тканинах (органах) мо-
люсків обговорюваних каротиноїдів за різної експозиції (2, 7, 14 та 21 доба) перебування тварин у токсичному середовищі. Зміни
показників мають дозозалежний характер, значно варіюють залежно від тривалості інтоксикації та характеризуються тканинно-
органною специфічністю. Допорогові концентрації NH4Cl (0,5 ГДК) за короткострокової експозиції (2 доби) викликають збіль-
шення вмісту β-каротину (в 1,63–1,81 раза) та ксантофілів (в 1,71–1,89 раза) у всіх досліджених органах молюсків. За дії токсикан-
та, концентрація якого відповідала 2 ГДК, відмічено підвищення вмісту β-каротину в усіх тканинах і органах, а ксантофілів – лише
у гемолімфі L. stagnalis. За умов пролонгування інтоксикації до 7 діб посилюється інгібувальний вплив амоній хлориду на метабо-
лізм досліджуваних тварин, що проявляється зменшенням вмісту β-каротину в усьому їх тілі на 23,6–96,0% незалежно від концен-
трації полютанта. Збільшення концентрації токсиканта до 5–10 ГДК незалежно від тривалості експозиції викликає зниження вміс-
ту β-каротину у гемолімфі (на 39,9–92,6%) та гепатопанкреасі (на 11,2–95,7%) тварин. За експозиції 21 доба у розчинах з амоній
хлоридом (0,5 ГДК) зростає вміст β-каротину у тканинах та органах молюсків, а в міру збільшення токсичності середовища
(2–10 ГДК) зафіксовано зменшення вмісту каротиноїдних пігментів в усіх досліджених тканинах та органах L. stagnalis:
β-каротину на 52,1–93,5%, ксантофілів на 29,9–91,6%.Г. Є. КиричукЛ. В. Музика2017-03-16T10:07:32Z2017-03-16T10:07:32Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/24066Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/240662017-03-16T10:07:32ZВплив трематодної інвазії на вміст каротиноїдних пігментів в організмі Lymnaea StagnalisРозглянуто вплив трематодної інвазії на вміст β-каротину та ксантофілів у гемолімфі,
гепатопанкреасі, мантії та нозі Lymnaea stagnalis. Вивчено зміни досліджуваних пігментів за дії
трематодної інвазії в залежності від тривалості експозиції (2 та 7 діб). Встановлено достовірну
кореляційну залежність між масою органу (тканини) та показниками кількісного вмісту у
ньому каротиноїдів.Л. В. МузикаГ. Є. Киричук2017-03-16T09:39:12Z2017-03-16T09:39:12Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/24065Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/240652017-03-16T09:39:12ZВміст каротиноїдних пігментів в організмі прісноводних молюсківУзагальнено дані літературних джерел щодо вмісту каротиноїдних пігментів в організмі
прісноводних молюсків. Розглянуто питання структури цих сполук, їх властивостей, ролі та
локалізації в організмі молюсків. Обговорено вплив абіотичних (гіпоксія, голодування, зміна
температурних умов, дія токсикантів різної природи) та біотичних (трематодна інвазія)
чинників на каротиноїдний вміст та склад органів та тканин різних за способом живлення
молюсків. Охарактеризовано сезонну динаміку та популяційну мінливість каротиноїдних
пігментів прісноводних молюсків.Л. В. МузикаГ. Є. Киричук2017-03-14T15:09:01Z2017-03-14T15:09:01Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/24035Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/240352017-03-14T15:09:01ZОсобливості дії низьких концентрацій іонів кадмію на вміст β-каротину в організмі Lymnaea StagnalisВивчено вплив різних концентрацій іонів Cd2+ (0,5 та 2 ГДК) на вміст β-каротину
в тканинах (органах) Lymnaea stagnalis. Встановлено залежність зміни вмісту дослі-
джуваного пігменту від тривалості експозиції (2, 7, 14 та 21 доба) тварин у токсичному
середовищі. Показано, що за умов перебування тварин у середовищі з концентрацією
іонів Cd2+, яка відповідає 0,5 ГДК, розподіл β-каротину в організмі молюсків у часі но-
сить органоспецифічний характер. При підвищенні концентрації токсиканта до 2 ГДК
зареєстровано збільшення вмісту β-каротину у гемолімфі (в 1,15–1,20 разу), в гепато-
панкреасі (в 1,32–1,33 разу) та у нозі (в 1,47–1,68 разу) за короткотривалої експозиції
(2 та 7 діб) і його зменшення (на 22,32–54,41%) в даних органах зі збільшенням часу
контакту молюска з токсикантом (до 14 діб). Встановлено, що дія іонів Cd2+ протягом
14 діб призводить до статистично достовірного зменшення вмісту β-каротину неза-
лежно від концентрації в усьому організмі L. stagnalis (на 22,32–61,93%). Мінімальні
показники вмісту обговорюваного каротиноїда відмічені для гемолімфи тварин не-
залежно від концентрації токсиканта і тривалості його дії на організм. Максимальні
значення вмісту β-каротину мали дозозалежний характер, варіювали між органами
(тканинами) та залежали від тривалості експозиції.Л. В. МузикаГ. Є. Киричук2016-11-18T23:54:12Z2016-11-18T23:54:12Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/22473Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/224732016-11-18T23:54:12ZФормування конкурентоспроможності особистості в умовах масового суспільстваМ. В. НевмержицькаN-Marika@ukr.net2016-10-13T18:21:33Z2016-10-13T18:21:33Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/22169Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/221692016-10-13T18:21:33ZSpecies of naked amoebae (Protista) new for the fauna of UkraineTh e species
Rhzamoeba sp., Th ecamoeba quadrilineata Carter, 1856, Th ecamoeba verrucosa Ehrenberg, 1838, Flamella sp.,
and Penardia mutabilis Cash, 1904 are fi rst reported in the fauna of Ukraine and described based on original
materialM. K. Patsyuk2016-09-20T19:12:41Z2016-09-20T19:22:06Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/21954Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/219542016-09-20T19:12:41ZОцінювання студентами діяльності куратора академічної групи у вищому навчальному закладіМ. О. БовсуновськаС. С. Вітвицька2016-09-05T07:26:32Z2016-09-05T07:28:40Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/21847Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/218472016-09-05T07:26:32ZЕколого-біологічні особливості та видовий склад макрофлори річки УбортьГ. В. Муж2016-09-05T07:19:48Z2016-09-05T07:25:30Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/21846Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/218462016-09-05T07:19:48ZВидове різноманіття фітопланктоних угруповань верхньої течії р. Південний Буг (Хмельницька область)А. О. Кутина2016-09-05T07:11:31Z2016-09-05T07:12:54Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/21843Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/218432016-09-05T07:11:31ZВидова різноманітність та екологічна структура судинних рослин річки ІллімкаЛ. Є. Астахова2016-08-11T11:09:57Z2016-08-11T11:09:57Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/21751Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/217512016-08-11T11:09:57ZСучасні методи в сфері очистки стічних водМ. В. ВесельськаМ. О. Бовсуновська2016-08-11T11:09:00Z2016-08-11T11:09:00Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/21750Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/217502016-08-11T11:09:00ZВплив бутилізації на якість водиО. А. СавенкоБ. Л. Слідзевський2016-08-11T11:07:42Z2016-08-11T11:15:49Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/21749Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/217492016-08-11T11:07:42ZРізноманіття фітопланктону річки Бересток (Ємільчинський р-н)Л. С. ОстапчукЮ. С. Шелюк2016-05-10T08:09:29Z2016-05-10T08:09:29Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/20886Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/208862016-05-10T08:09:29ZОсобливості вуглеводного обміну в організмі Lymnaea Stagnalis за дії трематодної інвазіїВивчено особливості протікання вуглеводного обміну в різних тканинах (гемолімфа) та органах (гепатопанкреас, мантія) неінвазованих та інвазованих партенітами та церкаріями
Echinoparyphium aconiatum прісноводних молюсків Lymnaea stagnalis. Встановлено вміст в їх
організмі окремих метаболітів (глюкоза, лактат, піруват, співвідношення [НАД+]/[НАДН]) та
активність деяких ферментів (α-амілаза, лактатдегідрогеназа). З’ясовано, що трематодна
інвазія призводить до зростання активності α-амілази та ЛДГ та зниження вмісту глюкози в
усіх досліджених тканинах та органах.Г. Є. Киричук2016-03-12T09:20:30Z2016-03-12T09:22:20Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/20541Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/205412016-03-12T09:20:30ZОцінка якості води р. Хомора (Хмельницька обл.) за біорізноманіттям фітопланктонуНа сучасному етапі функціонування екосистеми р. Хомора провідну роль у формуванні її автотрофної компоненти відіграють діатомові, зелені і евгленові водорості. За біоіндикаційними характеристиками переважають
планктонні і планктонно-бентосні види водоростей, індиференти за відношенням до рН та рівня солоності води. Встановлено провідну роль β-мезосапробів.Т. М. ЗахарчукЮ. С. Шелюк2015-12-18T11:06:22Z2015-12-18T11:13:08Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/19570Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/195702015-12-18T11:06:22ZВидовий склад та особливості екології круговійчастих інфузорій (Ciliophora, Peritrichia) постійних водоймВивчений видовий склад круговійчастих інфузорій постійних водойм поблизу м. Житомира.
Досліджена динаміка щільності поселення перитрих та її залежність від фізико-хімічних параметрів води. Встановлена позитивна кореляція між щільністю поселення цих інфузорій і температурою та вмістом розчиненого кисню.Л. А. КонстантиненкоІ. П. Онищук2015-06-04T14:10:50Z2015-06-04T14:10:50Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17674Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176742015-06-04T14:10:50ZВодоростеві угрупування планктону р. ТетерівН. О. ХомутовськаЮ. С. Шелюк2015-06-04T14:10:43Z2015-06-04T14:10:43Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17673Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176732015-06-04T14:10:43ZЕколого - географічна характеристика фітопланктону Пряжівського ставка (Житомирський р-н.)М. С. ПатюкЮ. С. Шелюк2015-06-04T14:10:39Z2015-06-04T14:10:39Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17672Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176722015-06-04T14:10:39ZСтрукторно - функціональна характеристика фітопланктону р. Бересток (Ємільчинський р-н.)Л. С. ОстапчукЮ. С. Шелюк2015-06-04T14:10:34Z2016-03-07T01:03:16Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17671Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176712015-06-04T14:10:34ZСклад первинна продукція фітопланктону р. Крошенка (Житомирський р-н.)О. В. КравцоваІ. О. ПершкоЮ. С. Шелюк2015-06-04T14:10:28Z2015-06-04T14:10:28Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17670Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176702015-06-04T14:10:28ZРізноманіття водоростевих угруповань планктону ставків: порівняльний аспект (на прикладі Житомирського та Новоград-Волинського районів)О. В. КравцоваІ. О. ПершкоЮ. С. Шелюк2015-06-04T14:10:15Z2015-06-04T14:10:15Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17669Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176692015-06-04T14:10:15ZРізноманіття автотрофної компоненти р. Ікопоть (Хмельницька обл.)Г. О. КомісарукІ. О. ПершкоЮ. С. Шелюк2015-06-04T14:10:08Z2015-06-04T14:10:08Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17668Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176682015-06-04T14:10:08ZСклад і продукція фітопланктону р. Бобрівка (Житомирський р-н.)Ю. О. КозинГ. В. МужЮ. С. Шелюк2015-06-04T14:09:42Z2016-03-07T01:03:16Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17667Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176672015-06-04T14:09:42ZЕкологічна оцінка стану екосистеми Промислового водосховища за біорізноманіттям фітопланктонуВ. В. КлюскоЮ. С. Шелюк2015-06-04T14:09:33Z2015-06-04T14:09:33Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17666Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176662015-06-04T14:09:33ZСтруктура та функціонування водоростевих угруповань планктону р. Хомора (Хмельницька обл.)Т. М. ЗахарчукЛ. Є. АстаховаЮ. С. Шелюк2015-06-04T14:08:41Z2015-06-04T14:08:41Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17665Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176652015-06-04T14:08:41ZРізноманіття фітопланктону ставка Грабарка (м. Бердичів) та оцінка його екологічного стану за структурно – функціональними показниками водоростейК. П. ГончаренкоЮ. С. Шелюк2015-06-04T14:08:28Z2015-06-04T14:08:28Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17664Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176642015-06-04T14:08:28ZСукцесія фітопланктону малого водосховища (на прикладі Житомирського)І. І. БоковенкоЮ. С. Шелюк2015-06-04T14:08:21Z2015-06-04T14:08:21Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17663Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176632015-06-04T14:08:21ZОсобливості розподілу голих амеб в різних типах водойм Центрального Полісся УкраїниТ. В. ЦегельникМ. К. Пацюк2015-06-04T14:08:12Z2015-06-04T14:08:12Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17662Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176622015-06-04T14:08:12ZГолі амеби р. Гуйва (м. Житомир)К. Є. ДомінськаМ. К. Пацюк2015-06-04T14:08:03Z2015-06-04T14:08:03Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17660Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176602015-06-04T14:08:03ZГолі амеби р. Случ (Хмельницька обл.)Л. М. ВанатІ. О. ПершкоМ. К. Пацюк2015-06-04T14:07:55Z2015-06-04T14:07:55Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17659Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176592015-06-04T14:07:55ZВидовий комплекс перітрих (Ciliophora, Peritrichia) р. ТетерівЮ. Ю. ЯцкевичЛ. А. Константиненко2015-06-04T14:07:47Z2015-06-04T14:07:47Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17658Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176582015-06-04T14:07:47ZТаксономічний склад круговійчастих інфузорій (Ciliophora, Peritrichia) р. Тетерів (м. Житомир)І. С. ГуменюкЛ. А. Константиненко2015-06-04T11:17:53Z2015-06-04T11:20:21Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17656Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176562015-06-04T11:17:53ZТаксономічний склад круговійчастих інфузорій (Ciliophora, Peritrichia) р. Уж (м. Коростень)Ю. В. ВигівськаЛ. А. Константиненко2015-06-04T11:17:27Z2015-06-04T11:17:27Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17655Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176552015-06-04T11:17:27ZОсобливості хронічної дії високих концентрацій хлориду амонію на вміст каротиноїдних пігментів в тканинах та органах Lymnaea stagnalisМ. О. БовсуновськаГ. Є. Киричук2015-06-04T11:17:01Z2015-06-05T06:58:45Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17653Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176532015-06-04T11:17:01ZОсобливості розподілу каротиноїдних пігментів в організмі Lymnaea stagnalis, за дії високих концентрацій сечовиниО. С. СергійчукГ. Є. Киричук2015-06-04T11:16:05Z2015-06-04T11:16:05Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17649Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176492015-06-04T11:16:05ZДиференціація комплексів дощових червів у міських екосистемахО. В. ШирокопоясД. А. Гарбар2015-06-04T10:40:06Z2015-06-04T10:40:27Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17648Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176482015-06-04T10:40:06ZПорівняльний аналіз комплексів дощових червів урбанізованих та природних екосистем на прикладі м. Новограда-ВолинськогоО. В. ШирокопоясД. А. Гарбар2015-06-04T10:39:25Z2015-06-04T10:39:25Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17643Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176432015-06-04T10:39:25ZСтруктура угруповань прісноводних легеневих молюсків Романівського району у водоймах різного типуА. М. ВручинськаД. А. Гарбар2015-06-04T09:43:48Z2015-06-05T07:00:12Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/17640Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/176402015-06-04T09:43:48ZПоширення фонових видів слизнів роду Limax: моделювання динаміки ареалів в умовах глобальних змін кліматуРезультати проведеного дослідження на території України і Європи доводять, потенційні екологічні ніші (ареали) досліджених видів слизнів у цілому добре співпадають з наявними даними про їх поширення. Характер динаміки ареалів цих видів під впливом кліматичних змін суттєво залежить від походження виду.С. В. БаранецьД. А. Гарбар2015-03-27T07:39:37Z2015-03-27T07:39:37Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16657Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166572015-03-27T07:39:37ZТоксичний вплив NH4CL на вміст β-каротину в організмі Lymnaea StagnalisЗначне підвищення концентрації амонійних сполук у воді, як наслідок антропогенної діяльності, призводить до розвитку хімічного стресу гідробіонтів. Відомо, що амоніак і йони амонію за своєю фізіологічною дією належать до групи токсикантів комбінованої дії та здійснюють локальний, гемолітичний і нервово-паралітичний вплив на організм гідробіонтів, в основі якого лежать порушення низки біохімічних процесів загального обміну речовин, які часто можуть мати летальний наслідок Л. В. МузикаМ. О. БовсуновськаГ. Є. Киричук2015-03-27T07:38:29Z2015-03-27T07:38:29Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16656Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166562015-03-27T07:38:29ZТаксономічна структура фітопланктону р. Ікопоть (Хмельницька обл.)Вода відіграє вирішальну роль у житті кожної людини та є регулюючим і забезпечуючим фактором нашого існування на планеті. На сьогоднішній день, коли антропогенний вплив на природу досягнув свого піку, у час посиленої урбанізації та новітніх технологій, важливим і відкритим питанням залишається питання збереження біологічного різноманіття та оцінки якості навколишнього середовища. Особливо чутливі до антропогенного навантаження малі річки. Більшість гідробіологічних досліджень наразі присвячено вивченню структурно-функціональної організації фітопланктону великих річок, при цьому часто поза увагою фахівців залишаються малі річки. Г. О. КомісарукЮ. С. Шелюк2015-03-27T07:37:41Z2015-03-27T07:37:41Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16655Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166552015-03-27T07:37:41ZСтупінь ураження омелою видів роду Populus у парковій зоні «Гідропарк» міста ЖитомираСерйозну загрозу деяким видам деревних порід у складі зелених насаджень населених пунктів становить омела біла (Viscum album L.). Паразитуючи на кроні різних плодових та дикорослих дерев, вона спричиняє сповільнення їх росту і розвитку та поступове відмирання. Найчастіше поселяється омела на листяних породах – тополях (Populus), кленах (Acer), дубах (Quercus), березах (Betula), липах (Tilia), в’язах (Ulmus), вербах (Salix), робінії (Robinia), ясені (Fraxinus), глоді (Crataegus), горобині (Sorbus), плодових деревах – яблунях (Malus), грушах (Pyrus), вишнях (Prunus), рідше на хвойних – соснах (Pinus). Завдяки своїм кореням-присоскам – гаусторіям, які проникають углиб стовбура дерев – в ксилему, омела поглинає із рослини-хазяїна воду із розчиненими в ній мінеральними солями. Органічними речовинами вона забезпечує себе сама, оскільки має зелені фотосинтезуючі листки.
Поширенню омели сприяють, головним чином птахи, зокрема дрозди (Turdus), які живляться її плодами, що мають клейку і слизьку м’якоть. Перелітаючи з дерева на дерево, птахи сприяють поширенню насіння омели, яке прилипає до їх дзьоба. Коли птахи чистять свій дзьоб об гілки дерев, клейке насіння прикріплюється до неї і проростає, утворюючи при цьому систему гаусторій, що проникають до ксилеми рослини-хазяїна. Крім того, ураження рослин може відбуватись шляхом потрапляння посліду птахів на гілки дерев з неперетравленим насінням напівпаразита.
А. М. СухінічГ. В. Муж2015-03-27T07:36:52Z2015-03-27T07:36:52Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16654Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166542015-03-27T07:36:52ZСтруктура угруповань прісноводних легеневих молюсків у водоймах різного типу Романівського районуПрісноводні молюски – одна з найчисленніших груп безхребетних тварин у гідроценозах. Завдяки значній екологічній пластичності вони можуть траплятися в широкому спектрі водних біотопів, від невеликих за розмірами тимчасових до великих стоячих і текучих постійних водойм. Слід відмітити, що у більшості випадків молюски є „піонерами” у заселенні гідротопів з несприятливими для інших безхребетних гідробіонтів умовами існування. Їх поява ініціює кардинальні зміни в водоймі, які часто можуть супроводжуватися покращенням умов існування для інших груп гідробіонтів. Легеневі молюски (Pulmonata) – підклас черевоногих молюсків. Їхні розміри варіюють від 2-3 мм до кількох десятків сантиметрів. Характерною рисою цих молюсків є асиметричність будови, яка виражається у формі черепашки, редукції органів мантійного комплексу однієї сторони (здебільшого правої) та посиленим розвитком таких самих органів іншої сторони (здебільшого лівої). А. М. ВручинськаД. А. Гарбар2015-03-27T07:36:07Z2015-03-27T07:36:07Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16653Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166532015-03-27T07:36:07ZСтруктура водоростевих угруповань літнього планктону р. ТетерівФітопланктон має особливе значення як біоіндикатор в екологічному моніторингу та біотестуванні. У зв’язку з цим виникає необхідність його всебічного вивчення.
Проведення флористичного аналізу фітопланктону р. Тетерів є на сьогодні доцільними, оскільки річка постійно зазнає антропогенного впливу, а спостереження за напрямком змін видового складу можуть використовуватися в біоіндикаційних цілях.
Метою роботи було встановити особливості формування та функціонування водоростевих угруповань р. Тетерів (басейн Дніпра).
Річка Тетерів відноситься до категорії середніх річок, має загальну довжину 365 км, площу басейну – 15300 км2, рівень падіння – 0,5 м на кілометр. Ліси займають 15% площі басейну, болота – 4%.
Результати досліджень отримані впродовж літнього вегетаційного сезону 2014 р. на двох стаціонарних станціях у м. Житомир. За час досліджень було відібрано і оброблено 16 альгологічних проб. Проби відбирали та опрацьовували за стандартними методиками з урахуванням останніх флористичних зведень.
Під час виконання роботи були використані стандартні гідроекологічні, альгологічні та статистичні методи дослідження. Визначення таксономічного складу водоростей проводили з урахуванням останніх флористичних зведень. Біоіндикаційний аналіз здійснювали згідно.
Н. А. ХомутовськаЮ. С. Шелюк2015-03-26T22:32:04Z2015-03-26T22:40:45Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16652Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166522015-03-26T22:32:04ZМетод восстановления дефектного гена F508del пептида CFTR при муковисцидозеГен F508del с нарушенной структурой не способен синтезировать нормальный функциональный пептид CFTR участвующий в транспорте ионов хлора через мембрану клетки. Мутации в гене CFTR приводят к возникновению заболевания муковисцидоз и мужского бесплодия. Восстановление гена F508del способствует синтезу функционального белка CFTR.С. В. Буряченкоsemenb837@gmail.com2015-03-26T18:40:30Z2015-03-26T18:40:30Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16649Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166492015-03-26T18:40:30ZРізноманіття фітопланктону верхньої течії р. Південний Буг (Хмельницька область, Україна)
Питання різноманіття автотрофної компоненти у річках України тією чи іншою мірою розв’язувалися багатьма вченими. Але не зважаючи на те, що в літературі накопичена значна кількість даних про склад, розподіл та функціонування планктонних водоростей екосистем головних річок України – Дніпра та Дністра, аналогічні питання щодо інших переважно залишаються поза увагою фахівців. А. О. КутинаЮ. С. Шелюк2015-03-26T18:39:37Z2016-07-12T06:23:31Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16647Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166472015-03-26T18:39:37ZСклад та первинна продукція фітопланктону р. Крошенка (Житомирський р-н.)Відомо, що фітопланктон як один із найважливіших компонентів різнотипних водних об’єктів, є досить чутливим до змін екологічних чинників і досить чітко реагує на дію антропогенних. Це обумовлює ефективність використання угруповань автотрофних гідробіонтів для оцінки екологічного стану водних екосистем.
Метою роботи було встановити особливості формування та функціонування водоростевих угруповань р. Крошенка.
Річка Крошенка належить до малих річок Житомира. Вона впадає у р. Кам’янку, яка є лівою притокою Тетерева (басейн Дніпра). Дані про альгологічні знахідки в р. Крошенці практично відсутні. Річка протікає через місто, загальна її довжина становить близько 10 км.
Відбір альгологічних проб здійснювали впродовж вегетаційних сезонів 2011–2014 рр. подекадно на стаціонарній станції, розташованій у м. Житомирі. Всього було відібрано 74 альгологічні проби, які фіксували, згущували та камерально опрацьовували загальновідомими методами. Визначення систематичного складу водоростей проводили за «Algae of Ukraine».
Аналіз еколого-токсикологічної ситуації річкової води у різні сезони 2011–2014 рр. показав, що концентрації екологічно-небезпечних речовин не перевищують допустимих. Лише влітку 2014 р. у р. Крошенка було виявлено локальне зростання вмісту плюмбуму (ІІ), що є результатом антропогенного впливу на річкову екосистему.
О. В. КравцоваЮ. С. Шелюк2015-03-26T18:38:50Z2015-03-26T18:38:50Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16646Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166462015-03-26T18:38:50ZРозподіл іонів важких металів у поверхневих водах і донних відкладах р. Норинь
Одним із проявів антропогенного впливу на екосистему є присутність у воді різних типів водоймищ таких токсикантів як важкі метали, які мають значний вплив на життєдіяльність представників водного біоценозу. Особливу увагу привертають важкі метали (ВМ), зокрема плюмбум та кадмій. В екологічно несприятливих районах у воді надмірно накопичуються ВМ, що призводить до порушення оптимальних співвідношень мікроелементів і зниження біологічних властивостей рослин та тварин [2].
В процесі життєдіяльності рослини використовують макро- і мікроелементи, наприклад ферум, цинк, мідь, свинець, кадмій та інші. Надходження надлишкової кількості елементів у рослинний організм порушує рівновагу між мікро- і макроелементами, що призводить до пригнічення біохімічних процесів [3, 4]. Дослідження рівня ВМ у водному середовищі різних районів Житомирського Полісся свідчать про суттєві коливання їх вмісту. Оцінка хімічного стану природних вод і донних осадків, як правило, базується на визначенні складу і кількісної характеристики ВМ, що має важливе наукове та прикладне значення.
Мета роботи полягала у встановленні особливостей розподілу іонів ВМ у воді та донних відкладах р. Норинь.
М. М. БродацькийЛ. О. Перепелиця2015-03-26T18:38:00Z2015-03-26T18:38:00Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16644Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166442015-03-26T18:38:00ZРівень нейротизму як фактор психоемоційного реагування студентів на зміну погодних умовІндивідуальні відмінності успішності навчальної діяльності студентів визначаються низкою причин як зовнішнього, так і внутрішнього характеру, такими, як особливості властивостей нервової системи [1], а розумова діяльність супроводжується зниженням рухової активності, що зумовлює підвищення нервового напруження [2]. Нервово-психічне напруження супроводжує будь-яку розумову діяльність, оскільки інформація дає не лише пізнавальне, а й велике емоційне навантаження.
Емоційна стійкість індивіда зумовлена психофізіологічною чутливістю його ендогенних систем, особливостями індивідуального розвитку, що визначають переважаючий тип реагування на емоціогенний подразник
М. М. МикулаВ. О. Киричук2015-03-26T18:37:24Z2015-03-26T18:37:24Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16643Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166432015-03-26T18:37:24ZПоширення порошистої парші картоплі в зоні полісся УкраїниХвороби і шкідники є однією з основних причин значного недобору врожаю картоплі, зниження її якості. На відміну від багатьох інших культур, картопля відзначається низькою конкурентоздатністю в агроценозах. Насадження картоплі майже завжди перебуває під загрозою «екологічного вибуху». Тому швидке розмноження окремих видів шкідливих організмів, таких як: фітофтора, альтернаріоз, парша та колорадський жук, може знищити більшу частину врожаю. Це може зумовлюватися біологічними особливостями культури, яка розмножується вегетативно, а також тим, що збудники хвороб можуть існувати в паразитично активній формі на рослині в періоди вегетації, росту, розвитку та зберіганні.С. Л. Гуторчук2015-03-26T18:34:00Z2015-03-26T18:34:00Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16639Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166392015-03-26T18:34:00ZПоширення голих амеб у центральному Поліссі України
Вивченню голих амеб приділяється мало уваги у зв’язку зі складністю ідентифікації видів. Амеби – мешканці різних типів водойм, на розвиток яких впливає температура, вміст розчинених у воді кисню і органічних речовин [4].
Праці, які присвячені поширенню голих амеб в умовах Українського Полісся небагаточисельні [3]. Тому нами вперше проаналізовано приуроченість голих амеб в умовах Київського Полісся і факторів, що її визначає.
Проби відібрані у 2013-2015 рр. у водоймах 4 типів: заплавних водоймах, річках, болотах, каналах в Центральній частині Українського Полісся (Житомирське і Київське Полісся). Матеріал був відібраний у 120 пунктах, всього опрацьовано 240 проб. Подібність видового складу голих амеб оцінювали за допомогою індексу Чекановського-С’єренсенаТ. В. ЦегельникМ. К. Пацюк2015-03-26T18:33:15Z2015-03-26T18:33:15Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16638Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166382015-03-26T18:33:15ZПорівняльний аналіз морфологічних особливостей молюсків підроду Peregriana секції Cyphideana у водоймах Житомирського ПоліссяЛегеневі молюски підроду Peregriana родини Lymnaeidae мають широке поширення у прісних водоймах світу. У Європі, за сучасними даними, їх нараховується декілька десятків видів. Надзвичайно висока мінливість черепашок цих молюсків стала причиною неоднакового підходу різних малакологів до систематики родини Lymnaeidae. Представники різних таксономічних шкіл у складі даної родини вказують різну кількість видів . Ключовою проблемою в систематиці лімнеїд є проблема визначення рангу вищих таксонів, яка часто виникає у вигляді дилеми «рід - підрід». Ті таксони, які розглядаються як підроди роду Lymnaea у системах представників однієї таксономічної школи , у інших вважаються самостійними родами. Відповідно і переважна більшість видів, яка вказується одними малакологами, іншими зведені у синоніми декількох видів Д. В. ШлапакЛ. Є. Астахова2015-03-26T18:28:59Z2015-03-26T18:28:59Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16633Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166332015-03-26T18:28:59ZПерітрихи (Ciliophora, Peritrichia) р. УжПiдклас Peritrichia Stein, 1859 відіграє надзвичайно важливу роль у водних екосистемах. Вони беруть участь в підтриманні біологічної рівноваги в водоймах, у процесах самоочищення води, є організмами-індикаторами санітарно-гігієнічного стану водойм.Дослідженнями останніх років показана їх важлива роль в процесах трансформації органічної речовини Ю. В. ВигівськаЛ. А. Константиненко2015-03-26T18:28:13Z2015-03-26T18:28:13Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16632Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166322015-03-26T18:28:13ZОсобливості впливу важких металів на риб за різної величини добового раціонуПри проведенні еколого-токсикологічних експериментів на рибах вкрай недостатньо уваги приділяють впливу величини добового раціону на досліджені параметри: зазвичай використовують голодуючих риб [5, 6], або ж (значно рідше) всім піддослідним організмам дають однакову величину раціону. З іншого боку відома роль живлення у процесах адаптації Н. І. КоревоВ. П. Гандзюра2015-03-26T18:27:36Z2015-03-26T18:27:36Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16631Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166312015-03-26T18:27:36ZРозвиток пізнавальних інтересів учнів шляхом використання біологічних задач у розділах біології 7 класу
Вивчення передового досвіду відомих вчителів підтверджує педагогічну істину про те, що інтерес є важливою умовою ефективності навчально-виховного процесу. Без бажання вчитися, розв’язувати певні навчальні завдання, прагнути до вдосконалення в учнів спостерігається пасивність і досить часто відсутність бажання навчатись. В результаті школярі погано засвоюють навчальний матеріал, в них погіршується сприйняття, розсіюється увага, виникає мало емоцій, які б поліпшували процес запам’ятовування.
Зацікавленість в школярів можна викликати по різному: поглибленим аналізом сутності біологічних явищ, використанням додаткової до шкільного підручника інформації про сучасні досягнення науки і практики, про природу рідного краю, новинки науково-популярної літератури. Велике значення для розвитку інтересу має використання міжпредметних зв’язків. Якщо вчитель пояснює не лише біологічні поняття, але і пов’язані з ними фізичні, хімічні, агроекологічні та інші то учні набувають більш глибоких знань, які мають світоглядне значення. Це викликає поглиблений інтерес до змісту предмету і повагу до вчителя.
Для розвитку пізнавальних інтересів важливо використовувати пошукові методи і завдання, які стимулюють до самостійних рішень, узагальнень і висновків.
Суттєвою умовою підтримання інтересу і активності учнів є послідовний розвиток пізнавальної самостійності учнів. Самостійність можна розглядати як здатність особистості мати власну думку, вносити елементи новизни і творчості у вирішення того чи іншого завдання. Це особливо актуально в підлітковому віці під час вивчення біології в сьомому класі.
Т. Л. БроничГ. М. Міхеєва2015-03-26T18:25:58Z2015-03-26T18:25:58Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16630Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166302015-03-26T18:25:58ZЛіхеноіндикація атмосферного повітря м. КоростеньЯк відомо лишайники є об’єктами глобального біологічного моніторингу, оскільки вони поширені повсюди і реакція їх на зовнішній вплив досить сильна, а власна мінливість незначна в порівнянні з іншими організмами. Висока чутливість лишайників до атмосферного забруднення зумовлена, зокрема, активною кумуляцією поглинутих полютантів, що пов’язано з відсутністю захисних покривів та повільним виведенням метаболітів, а також із особливою вразливістю водоростевого компонента лишайників, пігменти якого під впливом полютантів швидко руйнуються. Найчутливішими до зовнішніх впливів є епіфітні лишайники, які широко застосовують для оцінки стану атмосферного повітря А. В. ЯрошовецьГ. В. Муж2015-03-26T18:25:13Z2015-03-26T18:25:13Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16629Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166292015-03-26T18:25:13ZДо питання історія морфологічних і таксономічних досліджень молюсків родини Bithyniidae фауни України
У наш час визначення систематичного положення молюсків, як правило, ґрунтується на вивченні комплексу конхіологічних та анатомічних ознак.
Для таксономічної діагностики традиційно застосовуються якісні та кількісні характеристики черепашки. З цією метою, зазвичай, враховуються такі особливості її будови як форма, забарвлення, скульптура поверхні, опуклість і характер наростання обертів, глибина та скошеність шва, особливості тангент-лінії, у деяких випадках аналізуються ознаки кришечки (положення ядра та характер утворення ліній наростання).
Дослідниками також визначаються абсолютні розміри черепашки (її висота та ширина, висота та ширина устя, висота завитка та ін.) та індекси – співвідношення її певних мірних ознак. У практичній роботі успішно використовуються деякі кутові характеристики, зокрема, величина апікального кута.
За останні два десятиріччя у систематиці молюсків набув поширення, розроблений Я. І. Старобогатовим компараторний метод аналізу [1]. В основу його покладено сталий характер геометричних характеристик черепашки різних видів тварин, що мають екзоскелет із крайовим ростом. При цьому одночасно вимірюються декілька десятків параметрів, що відображають форму черепашки та характер наростання обертів її завитка. Як таксономічні ознаки малакологами використовуються також особливості тертки, зокрема, будова її рахідального зуба.
І. О. Першко2015-03-26T18:24:28Z2015-03-26T18:24:28Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16628Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166282015-03-26T18:24:28ZЕколого-географічна характеристика фітопланктону Житомирського водосховищаНаслідком сучасного антропогенного впливу на навколишнє середовище є посилене евтрофування та забруднення водних об’єктів, що супроводжується структурно-функціональними змінами в угрупованнях гідробіонтів, у результаті чого екосистема поступово переходить у стан, що відповідає новим умовам. Особливо чутливі до антропогенного навантаження річкові басейни. При цьому серед компонентів біоти, що першим реагує на зміни екологічних умов, є фітопланктон – важливий елемент при оцінці екологічного стану водних об’єктів і якості води. І. І. БоковенкоЮ. С. Шелюк2015-03-26T18:23:45Z2015-03-26T18:23:45Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16627Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166272015-03-26T18:23:45ZГолі амеби р. Случ (Хмельницька область)Голі амеби – одноклітинні, амебоїдні, гетеротрофні протисти з лобоподіями і філоподіями. Серед представників групи зустрічаються прісноводні, морські та ґрунтові види.
Сучасний список голих амеб фауни України представлений 42 видами. Дані щодо поширення цих протистів у водоймах Київського Полісся майже відсутні, тому нами було проведено перше цілеспрямоване дослідження голих амеб фауни р. Случ Хмельницької області.
Натурні дослідження проводились протягом 2014-2015 рр. Для відбору проб (воду та взмучені донні відклади) використовували скляні посудини ємкістю 250 мл. Розмножували амеб на непоживному агар-агарі за методикою Пейджа [8, 9].
У результаті дослідження нами ідентифіковано 6 видів голих амеб, які за сучасною системою [7, 11] належать до 2 класів, 3 рядів та 4 родин. До класу Discosea Cavalier-Smith et al., 2004 належать види Mayorella cantabrigiensis Page, 1983, Vannella lata Page, 1988, Paradermamoeba valamo Smirnov et Goodkov, 1992, Paradermamoeba sp.(1); до класу Heterolobosea Page et Blanton, 1985 – Vahlkampfia sp.(1), Vahlkampfia sp.(2).
За нашими даними у р. Случ (Хмельницька область) зареєстровано 4 морфотипи голих амеб. До майорельного морфотипу відноситься вид M. cantabrigiensis, до віялоподібного – V. lata, до ланцетоподібного – P. valamo, Paradermamoeba sp.(1), до еруптивного – Vahlkampfia sp.(1), Vahlkampfia sp.(2).
Оскільки голі амеби є космополітними організмами [6], перспективним у подальшому залишається вивчення їх видового складу і у інших типах водойм Хмельницької області і України в цілому.
Л. М. ВанатМ. К. ПацюкІ. О. Першко2015-03-26T18:23:04Z2015-03-26T18:23:04Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16626Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166262015-03-26T18:23:04ZЕкологія і поширення молюсків підроду Peregriana секції Cyphideana у водоймах Житомирського ПоліссяОднією з найбільш чисельною за кількістю видів групою молюсків, яка зустрічається у різноманітних прісних водоймах Житомирського Полісся, є родина Lymnaeidae. Ці гідробіонти є неодмінним компонентом водних екосистем. Ними живляться риби, птахи та ссавці. Вони відіграють роль проміжних хазяїв багатьох видів трематод. Також відомо, що ставковики здатнi у своєму тілі накопичувати мікроелементи, пестициди i радiонуклiди в кiлькостях, які значно перевищують рiвень їх вмiсту в оточуючому середовищі. Тому, вивчення особливостей екології та поширення цих молюски може бути важливим у загальній системі екологічного моніторингу водних екосистемВ. О. ЛівковичЛ. Є. Астахова2015-03-26T18:21:20Z2015-08-15T13:34:08Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16624Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166242015-03-26T18:21:20ZВикористання дослідницького методу на заняттях біологіїНа сучасному етапі викладання біології, бути висококваліфікованим спеціалістом неможливо без знання широкого арсеналу освітніх технологій. Одною з технологій навчання є дослідження. Дослідницький метод у навчанні – метод залучення студентів до самостійних пошуків, на основі яких вони встановлюють зв'язки між предметами, явищами і процесами об'єктивної дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності. Метою застосування дослідницьких технологій в навчанні є набуття студентами досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності, об'єднання розвитку їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу, формування на цій основі активної, компетентної, творчої особистості.
Перспективною формою організації пошуково-дослідницької діяльності студентів на заняттях біології є розроблення та реалізація проектів. Проект поєднує теорію та практику, постановку будь-якого розумового завдання й практичне його виконання. Головні завдання, що вирішуються при застосуванні проектної технології – це набуття й використання знань для розв’язання нових пізнавальних завдань, розвиток комунікативних навичок, уміння користуватися дослідницькими прийомами.
М. С. Данилюк2015-03-26T18:20:44Z2015-03-26T18:20:44Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16623Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166232015-03-26T18:20:44ZЕкологічні особливості перітрих річки ТетерівВ умовах екологічної кризи однією з найбільш важливих проблем є відновлення водних ресурсів. Розробка ефективних шляхів поліпшення стану водних екосистем є досить важливим завданням сучасної науки. Його успішне вирішення залежить від стану вивченості екологогічних та морфо-фізіологічних особливостей гідробіонтів, оскільки зміни, що відбуваються внаслідок забруднення водних ресурсів, відбиваються на видовому різноманітті й структурі гідробіоценозів [Ю. Ю. ЯцкевичЛ. А. Константиненко2015-03-26T18:19:30Z2015-03-26T18:19:30Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16622Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166222015-03-26T18:19:30ZВидовий комплекс перітрих річки ТетерівКруговійчасті інфузорії є одними з найважливіших одноклітинних організмівводойм нашої планети. Перітрихи - досить поширені протисти у природних водоймах, вони живуть в океанах, солонуватих водах, в усіх прісних водоймах від маленьких калюж дощової води до озер тарік. Вони беруть участь в підтриманні біологічної рівноваги в водоймах, в процесах самоочищення води, є організмами-індикаторами санітарно-гігієнічного стану водойм, а також входять до раціону живлення різнихгідробіонтів.
Актуальність роботи обумовлена необхідністю встановлення таксономічного складу круговійчастих інфузорій природних та штучних водойм, аутекологічних особливостей видів цих протист у біоценозі.
Метою роботи було встановити видовий склад, поширення та аутекологічні особливості перітрих р. Тетерів (м. Житомир) та скласти описи родів виявлених перітрих.
Дослідження проводили з вересня 2013 р. по грудень 2014 р. Всього відібрано 80 проб круговійчастих інфузорій з р. Тетерів.
Для вивчення видового складу використовували загальноприйняті методи світлової мікроскопії. Оцінку кількісного розвитку здійснювали стандартними методами. Кількісні дані опрацьовували статистично за допомогою програм MS EXEL, STATISTICA 6.0.
За період дослідження було виявлено 18 видівкруговійчастих інфузорій,що відносяться до 6 родів, для яких складено описи.
І. С. ГуменюкЛ. А. Константиненко2015-03-26T18:18:53Z2016-03-07T01:03:05Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16621Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166212015-03-26T18:18:53ZЕкологічна оцінка стану екосистеми промислового водосховища за біорізноманіттям фітопланктонуСпецифіка сучасного підходу до оцінки екологічного стану водних об’єктів полягає в пріоритетному значенні біоти. Це положення загальноприйняте в країнах Європейської спільноти і законодавчо закріплене у Водно Рамковій Директиві / 2000/60/ЄС .
Відомо, що водорості як один із найважливіших компонентів різнотипних водних об’єктів, є досить чутливими до змін екологічних чинників і досить чітко реагують на розмаїття антропогенного впливу. Це обумовлює ефективність використання угруповань автотрофних гідробіонтів для оцінки екологічного стану водних екосистем.
В. В. КлюскоЮ. С. Шелюк2015-03-26T18:16:23Z2015-03-26T18:16:23Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16618Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166182015-03-26T18:16:23ZВидове багатство голих амеб у р. Гуйва (м. Житомир)Голі амеби – одна з найпоширеніших груп найпростіших у водоймах. Питання екології амеб залишаються мало вивченими [2-4], тому нами проведено дослідження сезонних змін у видовому комплексі голих амеб р. Гуйва (м. Житомир) у 2014-2015 рр. Важливими факторами, що впливають на розвиток голих амеб є температура, вміст розчинених у воді кисню і органічних речовин [2-4], тому при вивченні сезонних явищ нами реєструвалися значення цих показників водойми [1].
Всього за період дослідження ідентифіковано 7 видів – Saccamoeba stagnicola Page, 1974, Korotnevella sp., Vannella lata Page, 1988, Cochliopodium sp.(1), Thecamoeba striata Penard, 1890, Flamella sp., Vahlkampfia sp.(1). Серед голих амеб впродовж усіх сезонів зустрічались види Cochliopodium sp.(1), T. striata, Vahlkampfia sp.(1), тоді як S. stagnicola знайдена лише в травні та вересні місяці, Korotnevella sp. – у травні і серпні місяцях, V. lata – березні-червні, серпні та жовтні місяцях, Flamella sp. – травні місяці.
Температурний діапазон у водоймі варіював від +1 до +22 °С. Найменше видове багатство голих амеб спостерігалось в зимовий період. Можливо, це пов’язано з низькою температурою водного середовища (від +1 °С до + 2 °С).
К. Є. ДомінськаМ. К. ПацюкО. А. Савенко2015-03-26T18:14:20Z2015-03-26T18:14:20Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/16615Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/166152015-03-26T18:14:20ZДощові черви урбанізованих та природних екосистем на прикладі м. Новограда-Волинського та Житомира
Велика кількість безхребетних, а також представників нижчих груп хребетних, постійно чи тимчасово зв’язані у своїй життєдіяльності з ґрунтом. До них належать і дощові черви – організми, життєвий цикл яких проходить повністю в ґрунті. Дощові черви зустрічаються у всіх ландшафтних зонах від тундри до пустель. Завдяки своїй високій чисельності, широкому розповсюдженню та особливостям живлення вони відіграють важливу роль в ґрунтоутворенні і трансформації речовин. У зв’язку з вищесказаним представляє значний інтерес дослідження поширення дощових червів в урбанізованих та природних екосистемах міста України. О. В. ПавлушкінаД. А. Гарбар