Електронна бібліотека Житомирського державного університету: Ніяких умов. Результати впорядковані-Дата внесення. 2024-03-28T16:04:33ZEPrintshttp://eprints.zu.edu.ua/images/logo2.gifhttp://eprints.zu.edu.ua/2020-01-24T13:28:20Z2020-01-24T13:28:20Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/30554Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/305542020-01-24T13:28:20ZНасилля: соціально-філософська природа : монографіяУ монографії досліджено проблему насилля як сутнісної характеристики соціальних трансформацій, проаналізовано стратегії нівеляції насилля у сучасних умовах (ненасилля, толерантність та делокалізацію соціального насилля). Також розкрито специфіку зміни змісту соціального насилля за доби глобалізації.
Монографія адресована науковцям, викладачам, студентам, політикам, усім, хто цікавиться проблемами соціального насилляВ. М. Слюсарvadmyksl@gmail.com2019-11-25T10:44:18Z2019-11-25T10:44:18Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/30298Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/302982019-11-25T10:44:18ZЛюдина в парадигмі постсучасності (нотатки з Міжнародної науково-теоретичної конференції "Глобалізований світ: випробування людського буття")Глобалізація на сучасному етапі розвитку людства стала основним вектором розвитку цивілізації. Складні, неоднозначні й суперечливі процеси, що відбуваються наприкінці ХХ – початку ХХІ століть, зачіпають і змінюють такі тонкі й вразливі матерії, як життя людського
духу, світовідчуття індивідууму, світ людського досвіду – те, що засновник феноменології Е. Гуссерль назвав "життєвим світом" (Lebenswelt). Людство на зламі тисячоліть вступило у смугу кардинальних змін, у процесі яких перебудовується і, очевидно, буде перебудовуватись
усе наше життя. Проявляється це у всьому: в новітніх технологіях, нових формах життя, способах світобачення і світорозуміння. Глобалізація створює як нові, не бачені раніше можливості для розвитку й процвітання різних народів і країн, так і нові, дуже небезпечні, виклики й загрози.
Стан, який переживає людство в цілому й наша країна зокрема, з повним правом називається часом докорінних змін, часом тривог і надій. Одним із викликів глобалізації є протиріччя між новими реаліями та усталеними формами і способами буття людей, протистояння між універсальними цивілізаційними стандартами й цінностями національно-культурної
ідентичності. Особлива увага до проблеми буттєвості людини в умовах глобалізованого світу зумовлена також потребою віднайти відповіді на споконвічні питання, пов'язані з буттям людини: щодо її сутності, місця й ролі в соціумі, мотивів її поведінкиМ. А. КозловецьВ. М. Слюсарvadmyksl@gmail.com2019-06-14T12:27:30Z2019-06-14T12:33:44Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/29503Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/295032019-06-14T12:27:30ZДилема війни/миру в постгуманному світіЗбірник наукових праць (за матеріалами міжрегіонального науково-практичного семінару із міжнародною участю, 28-29 квітня 2017 року, м. Житомир)2019-06-14T12:18:20Z2019-06-14T12:25:26Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/29502Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/295022019-06-14T12:18:20ZЮзеф Крашевський в культурній спадщині України та ПольщіЗбірник наукових праць (за матеріалами міжрегіонального науково-практичного семінару із міжнародною участю, 20 грудня 2017 року, м. Житомир)2019-04-15T07:14:52Z2019-04-15T07:18:22Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/29170Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/291702019-04-15T07:14:52ZРенесанс етнічності як відцентрова тенденція глобалізаціїН. Ю. Бутковська2019-04-12T10:09:31Z2019-04-12T10:09:31Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/29148Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/291482019-04-12T10:09:31ZЕтнічність як соціальний ресурсН. Ю. Бутковська2019-04-12T07:20:54Z2019-04-12T07:25:45Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/29140Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/291402019-04-12T07:20:54ZГлобалізований світ:випробовування людського буття: Міжнародна науково-теоретична конференція, 6-7 жовтня 2017 року: [матеріали доповідей та виступів]У збірнику матеріалів конференції розглянуто філософські, політичні, економічні, етнічні,
соціальні та психологічні аспекти буттєвості людини у глобалізованому світі, проаналізовано вплив
нових форм життя, новітніх технологій на світорозуміння і світобачення людей, розкрито вплив
глобалізації на пошуки відповідей на споконвічні питання, пов’язані з буттям людини: щодо її
сутності, місця і ролі в соціумі, мотивів її поведінки.2019-04-08T12:07:40Z2019-04-08T12:08:10Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/29014Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/290142019-04-08T12:07:40ZАнтиохійська христологія у богослов'ї Діодора Тарського та Теодора з МопсуестіїО. Л. Соколовськийosokol_83@ukr.net2019-04-08T11:59:31Z2019-04-08T11:59:48Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/29013Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/290132019-04-08T11:59:31ZСотеріологічний контекст христології гностицизмуО. Л. Соколовськийosokol_83@ukr.net2018-10-08T06:15:03Z2018-10-08T06:15:03Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/27529Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/275292018-10-08T06:15:03ZДетермінанти релігійно-девіантної поведінки у сучасному соціуміФеномен девіації – одна з тих проблем, що притягує до себе увагу представників різних наукових галузей, і майже всього спектру соціально-гуманітарних наук. Мало яке з понять стало таким «універсумом» наукового інтересу, охоплюючи розвідки філософів, соціологів, психологів, політологів, культурологів, правознавців, педагогів, кримінологів, психіатрів тощо, і лишаючи простір для нових запитів.А. Арістова2018-10-08T06:14:57Z2018-10-08T06:14:57Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/27528Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/275282018-10-08T06:14:57ZФеномены «конца глобализации» и «возвращения в историю»: проблемы и дискуссииТенденции развития современного мира, как утверждают исследователи в области социально-гуманитарных наук, говорят о возникновении и нарастании процесса, который можно обозначить как деглобализация, или «конец глобализации». Распространён взгляд на глобализацию как на одну из величайших утопий, которая, наряду с идеей коммунизма, не выдержала проверку временем
Возможно, утверждение это спорное, и реальностью является наличие двух противоречивых процессов одновременно – глобализации и деглобализации, проявляющихся в политической, социальной и культурной сферах. Происходит формирование некоего нового миропорядка, и пока контуры его четко не обозначены, человечество, говоря словами З. Баумана, пребывает в состоянии «текучей современности».Ю. Аленькова2018-10-08T06:14:40Z2018-10-08T06:14:40Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/27527Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/275272018-10-08T06:14:40ZInfrastructural determinism in terms of globalizationThis conference paper deals with the issue of cultural materialism and its applicability to researching modern cultural phenomena in terms of globalization.
Let us start from the defining of cultural materialism and its premises. Cultural materialism is a Marxist-based approach to anthropological interpretation, which differs from traditional Marxism by expanding the view of dialectical materialism to include specific cultural, environmental, and other influences and outcomes. Cultural materialism as an anthropological paradigm founded upon Marxist materialistic thought. American anthropologist Marvin Harris, who elaborated this concept, was influenced by the writings of Karl Marx and Friedrich Engels.As in Marxism, cultural materialism considers that all socio-cultural systems consist of three levels: infrastructure (technology, economics, and demographics), structure (cultural and kinship systems), and superstructure (ideology, religion).L. Bidochko2018-05-11T14:14:56Z2018-05-11T14:14:56Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/27060Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/270602018-05-11T14:14:56ZЮзеф Ігнацій Крашевський як майстер романтичного опису українських селян хіх століттяНародний цикл повістей Юзефа Ігнація Крашевського виник у часи зламу двох
періодів – ХІХ і ХХ століть – важливого для розвитку культури, суспільства й
цивілізації. В художній, науковій і філософській культурі – це своєрідний період, так
би мовити, злам епох романтизму і позитивізму. Риси цих літературних напрямів не
могли не позначитися на доробку відомого польського письменника, яким постав
Юзеф Крашевський. Ідеї свободи людини, рівності її прав і можливостей, протест
проти ієрархічного устрою суспільства чітко простежуються у повістях цього
невтомного письменника, що поєднував цінності Просвітництва й романтизму у
своїй творчості.К. Косякевич2018-05-11T11:52:54Z2018-05-11T11:52:54Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/27059Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/270592018-05-11T11:52:54ZЧим мене захопила творчість Юзефа Крашевського: таємниці повісті «Хата за селом»Юзеф Ігнацій Крашевський – відомий дослідник Волині та Полісся
XIX ст. Хоча він народився у Варшаві (Польща) 28 липня 1812 року, але
проявив велику увагу до української культури, життя і світогляду мешканців
Древлянських земель. Досить показово, що й до цього часу історики та
етнографи користуються його двотомною працею «Спогади про Волинь,
Полісся і Литву» як джерелом цінної інформації про спосіб життя наших
предків, його особливості кілька століть тому.Інна Жур2018-05-11T11:52:34Z2018-05-11T11:52:34Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/27058Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/270582018-05-11T11:52:34ZЩоденник Серафіни, або специфіка художньої реальності Юзефа КрашевськогоЧи не усі ми читали казки про баронес, графинь, графів, княжичів та
інших представників буржуазного світу? Неймовірна краса, пишні плаття,
суворі фраки, бали, кохання, страждання, інтриги – вся ця круговерть емоцій
та подій захоплювала і заманювала в цей «вищий» світ, змушуючи зітхаючи
заздрити. Таке було, якщо не у всіх, то у більшості. Хіба не хотіли б ми
бодай раз потрапити у такий світ? Бути представником тогочасної культурної
«еліти»? Але не варто дивитись на цей світ крізь «рожеву призму». Воно не
варте наших мрій. Чимало письменників та поетів класики у своїх творах
засуджували тогочасне життя аристократів, буржуа або міщан. Все те райдужне
і жадане виявлялось проблематичним, болючим і навіть безглуздим. Буржуа,
аристократи змальовувалися письменниками минулих століть як люди із
своєрідними життєвими цінностями, моральними ідеалами, світоглядними
орієнтаціями. І знаєте що? Це дійсно так. Навіть сьогодні мало що змінилося,
як не дивно. Чимало сучасних багатих людей вважають гроші та матеріальні
цінності найголовнішою рушійною силою в житті. Для них кохання, доброта,
навіть людяність приходить, так би мовити, із грошима. Меркантилізм – це
ніби основа сучасного світу в уявленнях багатьох людей. Проте окрім егоїзму,
для якого таким принадним видається меркантилізм, існує й протилежний
вимір людської ціннісної орієнтації в світі та морально-світоглядної
позиції в стосунках – альтруїзм. Одним із його носіїв та водночас «співцем-
проповідником» був Юзеф Ігнацій Крашевський – видатний митець ХІХ стВолодимир Штернов2018-05-11T11:52:12Z2018-05-11T11:53:38Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/27057Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/270572018-05-11T11:52:12ZNie jest godzien sprawowania władzy ten, kto tej władzy nadużywa«Nie jest godzien sprawowania władzy ten, kto tej władzy nadużywa» або
українською мовою «Не гідний влади той, хто цією владою зловживає» –
не даремно було озвучено цей вислів мовою оригіналу, адже він досить
виразно характеризує роман «Прадавня легенда» знаменитого польського
письменника ХІХ століття Юзефа Ігнація Крашевського. Попри давність
подій, описаних художньою фантазією митця, останній проявляє інтуїцію
стосовно мотивації вчинків багатьох владарів. Він порушує питання
про межі дозволеного у людських вчинках й намагається, ніби, віднайти
«червону лінію», через котру не варто переступати нікому, щоб не втратити
найдорожче, що маєш. Дилема «егоїзм-альтруїзм» в соціальному бутті – це
така важка ноша у повсякденному житті, як важким є, звичайно, й вибір, і
ціннісна орієнтація. яка скеровує вчинки й думки кожної людини.Аліна Брайткрайц2018-05-11T11:51:47Z2018-05-11T11:53:20Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/27056Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/270562018-05-11T11:51:47ZPowieści Józefa Ignacego Kraszewskiego w katalogu zbiorów Polskiej biblioteki narodowej. Zestawienie bibliograficzne za okres 1967-2016Dwunasty tom Bibliografii literatury polskiej poświęcony został osobie
Józefa Ignacego Kraszewskiego1
. Tom ukazał się w 1966 roku i zawiera wykaz,
zarówno wszystkich prac autora jak i ich opracowań. Publikacja niniejsza ma
na celu uzupełnienie wyżej wymienionej bibliografii. Prezentowane zestawienie
ograniczone zostało jedynie do powieści autorstwa Kraszewskiego wydanych w
Polsce. Zawiera ono teksty opublikowane w latach 1967-2016. Bibliografia ma
układ chronologiczny. Zestawienie przygotowane zostało na podstawie zasobów
katalogu centralnego Biblioteki Narodowej. W interesującym nas okresie
opublikowane zostało 250 powieści Józefa Ignacego Kraszewskiego.Rafał Bartos2018-05-11T11:51:22Z2018-05-11T11:54:36Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/27055Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/270552018-05-11T11:51:22ZSytuacja narracyjna w opowiadaniu Józefa Ignacego Kraszewskiego „Życie po śmierci powieść pijaka”Wczesne opowiadanie Józefa Ignacego Kraszewskiego, pod tytułem Życie
po śmierci. Powieść pijaka2
, doczekało się trzech wydań za życia autora. Po raz
pierwszy opublikowane zostało w 1838 roku, na łamach „Tygodnika Literackiego”3
.
Kraszewski miał wówczas dwadzieścia sześć lat. Dwa miesiące wcześniej
wziął ślub z Zofią Woroniczówną i zamieszkał w miejscowości Omelno4
, gdzie
powstało intersujące nas opowiadanie. Kraszewski nie zamierzał jednak skończyć
na prowincji. Miał już przecież na literackim koncie korzystnie zrecenzowane
powieści. Próbował, więc nawiązać nowe kontakty wydawnicze. Warszawscy
wydawcy nie garnęli się jednak do współpracy z młodym literatem5
. Pozytywnie
na twórczość Kraszewskiego zareagował wówczas Antoni Woykowski, redaktora
powstającego w Poznaniu czasopisma6
. Zaproponował on Kraszewskiemu zarówno
publikację opowiadania jak i stałą współpracę w redakcji czasopisma7
.Katarzyna Grabias-Banaszewska2018-05-11T11:51:00Z2018-05-11T11:51:00Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/27054Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/270542018-05-11T11:51:00ZJózef Ignacy Kraszewski – niedoceniony i zapomniany w polskiej szkoleEdukacja dzieci i młodzieży w zakresie języka polskiego bywa zagadnieniem
kłopotliwym. Szczególnie ze względu na założenia w zakresie kształconych
umiejętności, przedstawianych wiadomości, omawianych utworów. Pojawia się
zawsze pytanie o wyższość jednych treści nad innymi, ważność jednych twórców nad
pozostałymi, konieczność znajomości wskazanych utworów. Jakie są zasady doboru
tychże treści? Czym kierują się twórcy podstaw programowych? W jaki sposób mierzy
się wymiar dydaktyczny, edukacyjny i poznawczy wybranych utworów i nazwisk?Daria Żok2018-05-11T11:50:37Z2018-05-11T11:50:37Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/27053Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/270532018-05-11T11:50:37ZРедакційна та видавнича діяльність Юзефа КрашевськогоЮзеф Ігнацій Крашевський (28.07.1812 – 19.03.1887) – знаменитий
польський письменник, публіцист. Він занесений до «Книги рекордів
Гіннеса» як один з найплодовитіших авторів, адже його творча спадщина
нараховує близько 600 томів. Також Ю. Крашевський відомий як філософ,
історик, активний громадський діяч. Цікавився він і видавничою сферою,
але тут варто відзначити, що Крашевський-видавець – малодосліджений.
Враховуючи той факт, що ця людина зробила вагомий внесок у культурний
розвиток Польщі й України, вважаємо необхідним проаналізувати видавничу
діяльність Юзефа Крашевського.Р. ТвердаВ. М. Слюсарvadniksl@rambler.ru2018-03-23T13:51:55Z2018-03-23T14:01:54Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/26831Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/268312018-03-23T13:51:55ZОсвіта і наука в Україні: особливий розвиток vs глибокий занепадЛ. В. Горохова2018-03-23T13:50:41Z2018-03-23T13:50:49Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/26830Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/268302018-03-23T13:50:41ZСовременное украинское общество: апатия vs страхЛ. В. ГороховаК. М. Вергелес2018-03-23T13:49:45Z2018-03-23T13:59:42Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/26829Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/268292018-03-23T13:49:45ZКонкурентоспроможність системи вищої освіти в умовах модернізаціїЛ. В. Горохова2018-01-12T08:49:23Z2018-01-12T08:49:23Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/26142Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/261422018-01-12T08:49:23ZСоціальна структура українського суспільства в контексті постсоціалістичних трансформаційУ статті досліджено контури нової соціальної структури сучасного українсько-
го суспільства, охарактеризовано специфіку соціально-стратифікаційних процесів
у західних розвинених країнах і в нинішній Україні. Вказуючи на залежність станов-
лення й розвитку соціальної структури суспільства від радикальних суспільних пере-
творень в усіх сферах суспільного життя, насамперед в економічній, автор ствер-
джує, що соціальне розмежування українського суспільства набуває критичної межі.
Розглянуто поняття середнього класу, його основні характеристики та чинники,
що впливають на його становлення. Обгґрунтовано необхідність формування в українському суспільстві чисельного та впливового середнього класу як соціальної бази
демократії і запоруки його стабільності.М. А. Козловець2017-12-07T10:36:38Z2017-12-07T10:36:38Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25958Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259582017-12-07T10:36:38ZПостгуманізм і метамодернізм: конфлікт інтерпретаційСніжана Чернюк2017-12-07T10:36:32Z2017-12-07T10:36:32Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25957Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259572017-12-07T10:36:32ZКультурологічна парадигмалістика «війна/мир»Володимир Федь2017-12-07T10:36:28Z2017-12-07T10:36:28Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25956Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259562017-12-07T10:36:28ZWojna w kulturze – bohater kulturowyBogdan Trocha2017-12-07T10:36:23Z2017-12-07T10:36:23Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25955Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259552017-12-07T10:36:23ZКомунікативний зміст мультикультурної толерантності як форми «раціонального» насилля в постгуманному світіВ. М. Слюсар2017-12-07T10:36:18Z2017-12-07T10:36:18Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25954Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259542017-12-07T10:36:18ZMiłość i erotyzm w posthumanistycznym świecieRoman Sapeńko2017-12-07T10:36:13Z2017-12-07T10:36:13Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25953Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259532017-12-07T10:36:13ZСучасні мас-медіа як засоби пропаганди та контрпропаганди (на прикладі конфлікту на Донбасі)Юлія СабадашСергій Пахоменко2017-12-07T10:36:04Z2017-12-07T10:36:04Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25952Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259522017-12-07T10:36:04ZДилема толерантності/інтолерантності в постгуманному світіО. П. Поліщук2017-12-06T15:19:02Z2017-12-06T15:19:02Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25951Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259512017-12-06T15:19:02Z«Posthuman» як біотехнологічний конструкт: есхатологічні «перспективи» майбутнього людстваЛ. Ф. Маловицька2017-12-06T15:18:52Z2017-12-06T15:18:52Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25950Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259502017-12-06T15:18:52ZІсторіософський дискурс: від хаосу екзистенційних суджень до творення смислівМ. А. Козловець2017-12-06T15:18:46Z2017-12-06T15:18:46Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25949Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259492017-12-06T15:18:46ZТероризм як форма неконвенційної політичної активності у постгуманному просторі сучасностіН. М. КовтунMiller-Melnik@ukr.net2017-12-06T15:18:40Z2017-12-06T15:18:40Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25948Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259482017-12-06T15:18:40ZМіграційні процеси як результат глобальної транзитивності у постгуманному світіОлена Коваленко2017-12-06T15:18:32Z2017-12-06T15:18:32Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25947Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259472017-12-06T15:18:32ZСоціальні ризики як сутнісна ознака постгуманного простору сучасностіВолодимир Григор’єв2017-12-06T15:18:26Z2017-12-06T15:18:26Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25946Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259462017-12-06T15:18:26ZFilozofia dzieciństwa w perspektywie posthumanizmuPaweł Walczak2017-12-06T15:18:18Z2017-12-06T15:18:18Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25945Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259452017-12-06T15:18:18ZСоціальна природа міжкультурного діалогу кінця ХХ – початку ХХІ століттяВ. І. Башманівський2017-12-04T08:44:23Z2017-12-04T08:44:23Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25924Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259242017-12-04T08:44:23ZСучасне українське суспільство: дискурс транзитивності і феноменологія нестабільностіСьогодні українці переживають доленосний, критичний, рубіжний цикл свого існування. З проголошенням новітньої незалежності гадалося, що Україна з її талановитим народом, значним промисловим, аграрним та інтелектуальним потенціалом, культурою, освітою і наукою мала все, щоб досить швидко стати в рівень найпередовіших демократичних держав світу, культурних і процвітаючих націй. На жаль, ці сподівання на двадцять сьомому році незалежності не здійснилися. Натомість, ми опинилися в глибокій всеосяжній кризі, зазнали розчарувань від незрілості, державницької неспроможності нових еліт, переживаємо відчуття нереалізованості, за висловом В. Стуса, «вічно ембріонної України».М. А. Козловець2017-12-04T08:44:16Z2017-12-04T08:44:16Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25923Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259232017-12-04T08:44:16ZМасово-комунікаційні зв’язки в умовах транзитного українського суспільстваВисловлювання німецького філософа Юргена Габермаса про те, що рівень цивілізованості
суспільства визначається характеристикою діяльності ЗМК для нас особливо актуальне.
Випробування, що випали на долю України останніми роками, загострило питання
організаційно-правового перелаштування національного інформаційного простору, який у
попередні часи беззастережно був відданий на поталу комерційним та чужинським інтересам.
«Перенавантаження» інформаційного простору потребує продуманих і системних кроків, що
передбачили б як зміцнення суверенності держави в національному інформаційному полі, так і
гарантування вільного демократичного розвитку засобів масової комунікації – необхідного
складника та інституції громадянського суспільства. Воєнна агресія з боку Росії – це
найсерйозніший виклик для України в новітній історії. Йдеться не лише про те, якою буде
держава, на кін поставлене питання самого існування нації Одним із головних чинників
нищення нашого суверенітету є масштабна, системна інформаційно-смислова війна, яку
проводить агресор. Тимчасова окупація Криму та частини Донбасу – це наслідок маніпулятивної
пропаганди кремлівського «зомбоящика». Серйозно ускладнює ситуацію нерозв’язаність в
середині країни низки вузлових соціально-економічних проблем та небажання влади розпочати серйозний діалог щодо зміни суспільних відносин на якісному цивілізованому щаблі.
Проголошені реформи в різних соціальних сферах не зачіпають базовий рівень відносин як
інституційного владного характеру, так і системи взаємодії усіх соціальних груп.Віктор Набруско2017-12-04T08:44:11Z2017-12-04T08:44:11Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25922Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259222017-12-04T08:44:11ZОсвіта і культура як чинники духовної безпеки українського суспільстваПроблема духовної безпеки для України з кожним роком набуває все більшої
актуальності та ваги з точки зору її вивчення, аналізу та вирішення. Вбачається, що всі
негаразди, які пережило українське суспільство в роки незалежності, насамперед зумовлювались проблемами, суперечностями в сфері духовного життя, рівень та якість якого
й створює духовну безпеку суспільства.Василь Баранівський2017-12-04T08:43:53Z2017-12-04T08:43:53Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25921Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/259212017-12-04T08:43:53ZСветскость государства и обеспечение прав человека в области свободы совести в Республике БеларусьВзаимоотношения власти и религии имеют в социокультурной практике Беларуси более чем тысячелетнюю письменную историю, являясь сложным и противоречивым процессом поиска оптимальных форм сочетания религиозных (церковных), государственных, общественных и личностных интересов. Эти взаимоотношения формировались под воздействием наличных конкретно-исторических факторов: социально-экономических, политических, духовно-культурных. С точки зрения социальной гуманитаристики важнейшим аспектом исторического процесса взаимоотношения власти и религии выступает эволюция осознания значимости такой цивилизационной ценности, как свобода совести. Поступательное формирование этой ценности общественной жизни в XX в. было теснейшим образом связано с процессом европейской секуляризации, социально-политическим продуктом которой стало появление и развитие института светских государств.Виктор Старостенко2017-11-13T14:56:39Z2017-11-13T14:56:39Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25668Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/256682017-11-13T14:56:39ZЄвропейська ідентичність: оприявнення в умовах глобалізаціїУ нових умовах спостерігається підвищений інтерес до загальної тематики
європейської ідентичності. М. Кастельс у образній науковій формі називає глобалізацію та
ідентичність двома символами сучасності, силами, що структурують щойно народжуваний
новий світ. Це твердження влучно відображає, з одного боку, суть сучасних
трансформаційних змін на просторі Європи, а, з другого, – зміст і спрямованість процесів
конструювання європейської ідентичності.Алла Киридон2017-11-02T12:02:23Z2017-11-02T12:04:59Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25596Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/255962017-11-02T12:02:23ZУкраїна: «горизонт очікувань» над «пластом історичного досвіду»Динаміку суспільного розвитку, згідно концепції німецького дослідника Рейнгарта Козеллека, визначає ступінь напруги між «горизонтом очікувань» і «пластом історичного досвіду». Що й казати – наш горизонт очікувань під час референдуму 1 грудня 1991 р., коли вирішувалася доля незалежності України, був справді безмежний. Та і як було не повірити прогнозу «Дойче банку» стосовно того, що Україна в разі набуття незалежності має чи не найбільші серед радянських республік шанси наблизитися до найрозвинутіших держав світу. Передумовою для цього мало б бути прийняття цінностей ідеології лібералізму: проголошення державного суверенітету; перехід дієздатного та відповідального політичного класу до вільного ринку; створення нової якості влади та розбудова ефективної системи державного управління, що забезпечило б суспільний прогрес. Лише на цій основі мислилися необхідні трансформаційні процеси для входження в сучасний глобалізований світ, утвердження легітимності влади та формування суспільної атмосфери, сприятливої для модернізації країни.Василь Ткаченко2017-10-27T07:32:53Z2017-10-27T07:32:53Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25527Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/255272017-10-27T07:32:53ZUnia Europrjska a transformacja celуw i wartoњci twуrcуw wspуlnej EuropyW swoim wystąpieniu zajmę się analizą procesu świadomego przekształcenia celów i wartości, które niegdyś były fundamentem idei utworzenia wspólnej Europy a dzisiaj stają się drogą ku Europie dominacji silniejszych nad słabszymi, a także zajmę się identyfikacją instytucji politycznych, jakie zostały w UE utworzone przez Traktaty z Maastricht i Lizbony oraz postaram się odpowiedzieć na pytania, czy instytucje te zostały utworzone zgodnie z racją poszczególnych państw – członków UE oraz czy utworzono je zgodnie z uwarunkowaniami kulturowymi tych państw?Paweł Bromski2017-10-27T07:32:25Z2017-10-27T07:32:25Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25526Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/255262017-10-27T07:32:25ZBohater literatury popularnej w ponowoczesnym świecieProblematyka bohatera w literaturze popularnej, wbrew pozorom, jest skomplikowanym
zagadnieniem. Przy czym, ze względu na specyfikę samej literatury i kultury popularnej oraz jej
związkom z kulturą w szerokim rozumieniu tego pojęcia jest ciągle problemem żywym i
ewoluującym. Z tego tez powodu nastręcza nie tylko kłopoty natury metodologicznej, ale stwarza
także ciągle nowe perspektywy, których często brakuje w modelach kulturowych, która
historycznie zakończyły swój naturalny bieg i stały się tylko przedmiotem badań. Pomimo, że
przedmiotem refleksji jest bohater literatury popularnej w czasie płynnej ponowoczesności, to
opisanie tego zjawiska wymaga szerszej perspektywy czasowej, dzięki której będzie można
zrozumieć mechanizmy rządzące współczesną kreacją herosa obecnego w tym typie literatury.Bogdan Trocha2017-10-18T06:22:30Z2017-10-18T06:22:30Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25453Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/254532017-10-18T06:22:30ZПриватизоване насилля як форма сучасного раціонального насилляВажливим аспектом утвердження нової раціональності як атрибуту насилля за доби
глобалізації є його приватизація та комерціалізація. Поняття "приватизація насилля" та
"приватизоване насилля" набули широкого вжитку наприкінці 90-х років ХХ століття в
історичних та політологічних дослідженнях проблем тероризму, громадянських воєн в
Африці, наркоторгівлі в Латинській Америці, а отримали теоретичне осмислення у працях
німецького політика Е. Епплером, хоча у нього вони отримали передусім політологічний
зміст і є радше ідеологемами лівого спрямування.В. М. Слюсарadniksl@rambler.ru2017-10-18T06:22:23Z2017-10-18T06:22:23Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25452Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/254522017-10-18T06:22:23ZО понятии "глобализация"Проблемы глобализации в последние десятилетия неизменно занимают одно из центральных мест в научных исследованиях обществоведов. Интерес к глобализации объясняется тем, что она стала доминирующим фактором нашего времени, без учета которого нельзя понять содержание и характер современной эпохи, происходящих в ней экономических, политических, социальных и духовных процессов. Однако анализ литературы, посвященной рассмотрению места и роли глобализации в жизни общества, приводит к выводу о неоднозначности трактовки как роли и характера глобализации, так и самого термина «глобализация».І. Й. Осинський2017-10-17T16:33:06Z2017-10-17T16:33:06Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25451Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/254512017-10-17T16:33:06ZПублічна політика в Україні: генерація нових смислів управління в контексті світових викликів (досвід євроінтеграції)У сучасному світі організації громадянського суспільства, неурядові організації та приватний сектор відіграють не менш важливу роль у процесах розробки політики держави, аніж самі органи публічної влади. Більш активна участь громадян, клієнтів, споживачів і населення стає рисою багатьох урядів і державних і приватних організацій.Сергій ТелешунСвітлана СитникІгор Рейтерович2017-10-10T14:04:04Z2017-10-10T14:04:04Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25418Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/254182017-10-10T14:04:04ZСучасне мислення й освітаМислення відкриває можливості для розуміння й перетворення наявного простору соціуму й культури. Суть мислення полягає саме в цьому. Фактично все починається з мислення. Генріх Гейне стверджував, що у Франції, перед тим, як відрубали голову королю, відрубали голову БогуВасиль Кремень2017-09-26T16:42:48Z2017-09-26T16:42:48Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25391Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/253912017-09-26T16:42:48ZStudia Politologica Ucraino-PolonaВидання «Studia Politologica Ucraino-Polona» включено до списку B наукових часописів Міністерства науки і вищої освіти Республіки Польща з визначеним числом 2 пункти.
Rocznik „Studia Politologica Ucraino-Polona” znajduje się na liście B czasopism naukowych Ministerstwa Nauki i Szkolnictwa Wyższego z przyznaną liczbą dwóch punktów.
Текти, що публікуються в журналі «Studia Politologica Ucraino-Polona», рецензуються двома незалежними зовнішніми рецензентами.
Teksty przekazywane do opublikowania w roczniku „Studiach Politologica Ucraino-Polona” są recenzowane anonimowo przez dwóch recenzentów zewnętrznych.2017-09-20T12:02:21Z2017-09-20T12:02:21Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25366Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/253662017-09-20T12:02:21ZПолітологічні та правничі студії суспільно-політичних процесів ХX-початку XXI ст.: збірник наукових праць до ювілею доктора політичних наук, професора В.П. ГорбатенкаЗбірник наукових праць присвячено 60 річчю з дня народження і 30 річчю науково-педагогічної діяльності видатного українського політолога й правознавця, доктора політичних наук, професора Володимира Павловича Горбатенка.
До збірника увійшли статті його учнів і колег, присвячені проблемам міжнародних відносин, глобального розвитку та цивілізаційного устрою, технологічному виміру політики, правовим проблемам сучасної демократії, політичним інститутам та процесам, політичній культурі та свідомості, актуальним проблемам державотворення та безпекознавства.2017-07-11T06:43:56Z2017-07-11T06:43:56Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25085Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/250852017-07-11T06:43:56ZМудрість як соціокультурний феноменОднією з найважливіших засад відповідальної поведінки, прийняття адекватних рішень, неруйнівної, прогностично обґрунтованої діяльності (професійної, політичної тощо) в умовах стрімких змін, розгортання негативних тенденцій розвитку сучасного світу є мудрість. Духовний капітал мудрої людини особливо актуальним стає в переломні епохи, коли вичерпують себе усталені принципи людської життєдіяльності. Переломні стадії в розвитку суспільства небезпечні не стільки економічними, політичними, соціальними, екологічними катаклізмами і катастрофами, скільки тими потрясіннями, які випробовує і переживає духовна сфера життя, суспільна свідомість. За таких умов особливої ваги набуває дослідження феномена мудрості як суспільства загалом, так й окремої людини.М. А. Козловець2017-07-03T06:14:31Z2017-07-03T06:14:31Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/25060Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/250602017-07-03T06:14:31ZК вопросу об «анатомии» современной религиозностиП. Ю. Саух2017-05-12T09:04:31Z2017-05-12T09:04:31Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/24535Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/245352017-05-12T09:04:31ZМетодологічні проблеми наукової психологіїВ. В. Рибалка2017-04-27T20:49:56Z2017-04-27T20:49:56Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/24455Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/244552017-04-27T20:49:56Z"Божественне" насилля як складова соціального насилляУ статті досліджується одна з форм насилля, домінантна на певному етапі соціальних трансформацій, – «божественне» насилля, яке ґрунтується на вірі та реалізується шляхом сакралізації насильницьких дій. Зазначається, що реалізація «божественного» насилля відбувається через віру в харизматичного лідера, віру у незмінність світу, віру у чудесний світ. Особлива увага присвячена складовим «божественного» насилля: магічному та ритуальному (або
ритуально-символічному) мисленню. Роль магічного мислення у «божественному» насиллі – підбір правильної інтерпретації необхідності його здійснення, сакралізація жертв насилля через пояснення їх загибелі дією закону вищого замислу та випробовуванням вищих сил. Утвердження «божественного» насилля позначається появою і включенням до культури певних символів, проведенням нових соціальних ритуалів, які у подальшому стають складовими і «раціонального» насилля. Задача соціального ритуалу – здійснити колективний акт непрямого насилля. Проведення соціальних ритуалів як складових соціальних трансформацій відбувається у момент, коли насилля проходить стадію пароксизму і утверджується у масовій свідомості ідея необхідності миру, порядку, злагоди. Визначено, що інструментом «божественного» насилля є встановлення нового відліку історичного часу.В. М. Слюсарvadniksl@rambler.ru2017-04-11T06:08:57Z2017-04-11T06:08:57Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/24291Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/242912017-04-11T06:08:57Z"Міфічне" насилля як форма соціального насилля у процесі соціальних трансформаційАналізується форма соціального насилля, яка ґрунтується на агресії, на односкладовій світовідчуттєвій міфологемі кращої альтернативи та спрощеному поясненні існуючої ситуації. «Міфічне» насилля здійснюється на основі міфологічного типу мислення і спрямоване на заперечення конкретних соціальних норм та правил, на делегітимізацію правової системи суспільства і на легітимізацію та виправдання насилля.В. М. Слюсарvadniksl@rambler.ru2017-03-25T10:49:02Z2017-03-25T10:49:02Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/24117Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/241172017-03-25T10:49:02ZПровокація як інструмент «міфічного» насилляУ статті розкривається зміст провокації як соціального феномена, визначено складові ситуації провокації. Показано особливості тлумачення поняття «провокація» в юридичних, політологічних, історичних, психологічних науках, у лінгвістиці та теоріях комунікації, а також у філософії. Визначено, що функціонально провокація є інструментом переходу від «раціонального» до «міфічного» насилля, який спрямований на руйнування цінностей суспільства, ціннісну дезорієнтацію індивідів, залучення великих мас до заперечення конкретних соціальних норм і правил, позбавлення влади монополії на застосування сили та легітимізацію цього права у суб’єктів «міфічного» насилля.В. М. Слюсарvadniksl@rambler.ru