Електронна бібліотека Житомирського державного університету: Ніяких умов. Результати впорядковані-Дата внесення. 2024-03-29T12:25:18ZEPrintshttp://eprints.zu.edu.ua/images/logo2.gifhttp://eprints.zu.edu.ua/2024-03-02T21:25:39Z2024-03-02T21:25:39Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/39142Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/391422024-03-02T21:25:39ZГендерні уявлення про жіночість представників монотеїстичних та політеїстичних релігійОб’єкт дослідження: поняття та категорії жіночності.
Предмет дослідження: гендерні уявлення про жіночість представників монотеїстичних та політеїстичних релігій.
Мета дослідження: визначити та дослідити уявлення про жіночність притаманні чоловікам і жінкам – представникам монотеїзму та політеїзму.
Методологічні та теоретичні основи дослідження склали основні положення К.Г.Юнга, Г.В.Ф Гегеля, С.Бема; Г. В. Пирог – про значення релігійних цінностей та релігії для віруючих, ціннісна природа релігії; культурна, релігійна та міфологічна спадщина різних народів світу.
Методи та організація дослідження. Для вивчення гендерних уявлень про жіночість представників монотеїстичних та політеїстичних релігій було використано наступні методи: теоретичні – аналіз та узагальнення літератури з данної проблематики емпіричні – розроблений асоціативний експеримент на тематику жіночості. У дослідженні взяли участь 51 людини віком від 14 до 45 років, які є чоловіками та жінками ,представниками течій монотеїзму та політеїзму.
Теоретичне та практичне значення. На основі аналізу та узагальнення праць, що присвячені дослідженням релігійним напрямкам монотеїзму та політеїзму – було запропоновано модель зв’язку релігійної течії зі ставленням до жіночості у чоловіків та жінок. Результати дослідження можуть бути корисними для психологів, які розробляють жіночі тренінги, які консультують жінок, та для подальших теоретичних та практичних розробок в галузі психології релігії, соціальної психології та психології особистості, а також в рамках психоедукації.О. І. Бугарська2024-03-02T21:25:13Z2024-03-02T21:25:13Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/39141Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/391412024-03-02T21:25:13ZОсобливості професійних деформацій військовослужбовців з різним досвідом службиОб’єктом дослідження є професійні деформації особистості.
Предмет дослідження – професійні деформації військовослужбовців прикордонної служби з різним досвідом служби.Н. А. Сидорець2024-03-02T21:22:44Z2024-03-02T21:22:44Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/39137Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/391372024-03-02T21:22:44ZТеоретико-методологічні засади вивчення синдрому професійного вигорання працівників ДНЗД. Ю. Продоус2024-03-02T21:22:22Z2024-03-02T21:22:22Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/39136Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/391362024-03-02T21:22:22ZПсихологічні особливості зв’язку релігійності зі ставленням до пандеміїОб’єктом дослідження є релігійність українців.
Предметом – психологічні особливості зв’язку релігійності зі ставленням до пандемії у сучасних українців.
Мета дослідження – визначити особливості зв’язку релігійності зі ставленням до пандемії та стратегіями подолання її наслідків.
Для вивчення психологічних особливостей релігійності досліджуваних та їх ставлення до пандемії було використано методи: теоретичний – аналіз та узагальнення літератури, емпіричний – психосемантичний метод, тест для визначення структури індивідуальної релігійності (Ю.В.Щербатих), методика для визначення релігійних копінг-стратегії (RCOPE) (К.Парґамент, Г.Кюніґ, Л.Перез; в адаптації М.Єсип); статистичні методи, зокрема, коефіцієнт кореляції Пірсона. Дослідження проводилось очно і дистанційно (через Google Форми).
На основі отриманих емпіричних даних визначено, що більшість досліджуваних середньорелігійні (79,7%), високорелігійних – 18,8%, 1,5% -нерелігійних.
Результати емпіричного дослідження ставлення до релігії католиків, православних і протестантів вказують на переважання позитивного ставлення ї переживань щодо неї, пов’язування її з церковних атрибутів, Творцем, а специфічні категорії уже вужче представлені у кожної конфесії, наприклад, негативні переживання щодо релігії (у православних).
Ставлення до пандемії у католиків, православних і протестантів схоже: їм важливе питання життя і здоров'я, вони відчувають негативні переживання щодо цього. Загалом ставлення всіх християн до коронавірусу і карантину також включає категорії «Обмеження», «Поширення». Зустрічаються і специфічні категорії («Релігійне значення» у католиків», «Час» у протестантів»).
У структурі релігійності християн переважають: важливість підтримки, релігійна самосвідомість, віра у Творця; важливе місце займають філософські роздуми, моральність, зовнішня релігійність; найменш представлені віра у магічні ритуали і псевдонауку.
Глибина віри і релігійні копінг-стратегії для різних конфесій поєднані по-різному: для католиків віра пов’язується з релігійним фокусом, духовним зв’язком і духовним незадоволенням; у православних зв’язок є з оцінкою ситуації як діяльності Диявола; у протестантів зв’язків не виявлено.
За результатами порівняння показників індивідуальної релігійності та копінг-стратегій установлено, що у католиків переважають зв’язки між ознаками релігійності з копінгами контролю над ситуацією, у протестантів – переважає група стратегій відчуття спільності з Богом, а у православних всі групи копінгів приблизно однаково корелюють з показниками релігійності.. Також спільним для конфесій є те, що з копінг-стратегіями найчастіше пов’язані наступні показники релігійності: необхідність підтримки, віра у Бога і наявність релігійної самосвідомості.
Дослідження може бути використане з метою подальшого вивчення впливу пандемії на релігійну структуру особистості.
The object of the research is the religiousness of Ukrainians.
The subject is psychological peculiarities of the link between religiosity and attitudes toward pandemics among modern Ukrainians.
The goal of the research is to identify the peculiarities of the link between religiosity and attitudes toward the pandemic and strategies for coping with its consequences.
The following methods were used to study the psychological peculiarities of the studied persons' religiousness and their attitude towards the pandemic: theoretical - analysis and summary of the literature, empirical - psychosemantic method, test for determining the structure of individual religiousness (Yu. V. Scherbatykh), the method for determining religious coping strategies (RCOPE) (K. Parґment, H. Kühniґ, L. Perez; adapted by M. Yessin); statistical methods, in particular, Pearson's correlation coefficient. The research was conducted face-to-face and remotely (via Google Forms).
On the basis of the empirical data obtained, it was found that the majority of those surveyed were middle-religious (79.7%), high-religious - 18.8%, 1.5% - non-religious.
The results of the empirical survey of the attitude to religion among Catholics, Orthodox and Protestants indicate the prevalence of positive attitude to religion, The main thing is that the Orthodox and Protestants have a positive attitude towards religion, while the Orthodox and Protestants have a positive attitude towards religion in prevalence.
The attitude toward the pandemic among Catholics, Orthodox, and Protestants is similar: they care about life and health and have negative feelings about it. In general, the attitude of all Christians toward coronavirus and quarantine also includes the categories of "Restriction" and "Extension. There are also specific categories ("Religious Significance" in Catholics, "Hour" in Protestants).
In the structure of Christian religiosity the most important are: the importance of support, religious self-awareness, faith in the Creator; an important place is occupied by philosophical reflection, morality, external religiosity; the least represented are faith in magical rituals and pseudoscience.
The depth of faith and religious coping strategies for different confessions are combined differently: For Catholics, faith is linked to a religious focus, a spiritual connection, and spiritual dissatisfaction; for Orthodox, the connection is to an assessment of the situation as the work of the Devil; for Protestants, no connection is seen.
As a result of the comparison of indices of individual religiosity and coping strategies it was found that in Catholics the links between the signs of religiosity and coping control over the situation prevail, In Protestants, the group of strategies of feeling of communion with God prevails, but in Orthodox Christians all groups of coping with the indicators of religiosity correlate approximately the same. . Also common to the confessions is that the following indicators of religiosity are most often associated with coping strategies: the need for support, faith in God, and the presence of religious self-consciousness.
The study can be used to further study the impact of pandemics on the religious structure of the person.О. О. Тополюк2024-03-02T21:21:52Z2024-03-02T21:21:52Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/39135Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/391352024-03-02T21:21:52ZПсихологічні особливості професійного вигорання педагогічних працівників ДНЗПрофесійне вигорання – це один із у психологічній науці механізмів психологічного захисту. Цей симптом трактується як негативний через те, що людина перебуває у стані особистісної та емоційної відстороненості від інших, незадоволеності собою.
Ряд науковців «професійне вигорання» розглядають цей синдром як один із проявів стресу, з яким стикається людина у власній професійній діяльності. Цей термін - загальна назва наслідків тривалого стресу і певних видів професійної кризи. Оскільки дані сучасних досліджень унаочнили так, що «професійне вигорання» можна вирізнити від інших форм стресу не лише концептуально, а й емпірично, виникла необхідність у систематичних наукових дослідженнях цього синдрому.
Мета дослідження – визначити психологічні особливості професійного вигорання працівників ДНЗ, розробити та апробувати програму зниження проявів професійного вигорання у педагогів.
Теоретичною та методологічною основою нашого дослідження слугували науково-психологічні підходи до проблеми емоційного вигорання вітчизняних науковців (В.Орел, Д.Трукова, В.Бойка, М.Скугаревського) та зарубіжних вчених (А.Пінеса, С.Джексона, К.Маслач та ін.).
Із метою реалізації поставлених завдань нами були використанні такі методи: аналіз соціально-психологічної, літератури з проблеми дослідження, порівняння, систематизація й узагальнення теоретичних і емпіричних даних; емпіричні діагностичні – «Експрес-діагностика рівня професійного вигорання» (В. Бойко, адапт. Є.Ільїн), методика «Індикатор копінг-стратегій» (Д. Амірхан), методика дослідження вольової саморегуляції (В.Звєрьков, Е.Ейдман); методи математичної статистики – для інтерпретації та обробки результатів дослідження.Д. Ю. Продоус2024-02-23T19:07:09Z2024-02-23T19:07:09Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/39085Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/390852024-02-23T19:07:09ZПсихологічні особливості переживання професійного становлення у дорослому віці (на прикладі військовослужбовців)Cьогодні важливим завданням є розвиток та становлення особистості, здатної долати складні життєві ситуації, негаразди та конструктивно вирішувати найрізноманітніші конфлікти. В час кризи, яка охоплює практично усі сфери нашого життя одним із важливих критеріїв професіоналізму військового є озброєння знаннями, вміннями та навичками, які б сприяли їх професійному становленню.
Предмет дослідження: особливості суб’єктивного переживання професійного становлення у дорослому віці на прикладі військовослужбовців.
Мета дослідження: визначити психологічні особливості суб’єктивного переживання професійного становлення військових.
Nеоретичне значення роботи полягає в психологічних передумовах процесу професійного становлення у військовослужбовців.
Результати дослідження можуть бути використані в практичній роботі психологів з метою соціально-психологічного забезпечення професійної діяльності.А. А. Ленська2024-01-19T12:24:15Z2024-01-19T12:24:15Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/38801Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/388012024-01-19T12:24:15ZФункціонування творчого мислення в інформаційно-віртуальному просторі суб'єктаУ монографії подано результати останніх досліджень лабораторії психології творчості Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України з проблем функціонування творчого мислення, когнітивного конструювання образів з врахуванням сучасного інформаційного «клімату», який суттєво впливає на розумові процеси на різних вікових рівнях (дошкільники, молодші школярі, старшокласники, студенти). Робота розрахована на зацікавлене сприйняття психологами, педагогами, фахівцями різного профілюВ. О. МолякоН. А. ВагановаЮ. А. ГулькоМ. В. ШепельоваТ. М. ТретякО. В. ЗавгородняН. М. ЛатишІ. М. Біла2024-01-17T07:08:13Z2024-01-17T07:08:13Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/38787Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/387872024-01-17T07:08:13ZПрояви творчого мислення суб'єкта в умовах інформаційного дискомфортуОкреслено існуючі на сьогодні основні інформаційні вузлові точки, що визначають як повсякденну поведінку суб'єкта, так само й його різновиди діяльності, які сягають суто творчих рівнів.В. О. МолякоТ. М. ТретякМ. В. Шепельова2024-01-16T12:14:35Z2024-01-16T12:14:35Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/38782Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/387822024-01-16T12:14:35ZРозумове реагування студентів-користувачів мережі Інтернет на нові завданняУ статті представлено дослідження особливостей розумового реагування студентів на нові завдання, запропоновані у електронній формі під час дистанційного навчання. Вивчення особливостей розумового реагування студентів-користувачів мережі Інтернет на нові завдання здійснювалося так: 1) дослідження залученості студентів у Інтернет-середовище (із застосуванням авторського опитувальника (М. В. Шепельова), який складається з 20 питань); 2) аналіз виконання студентами творчих завдань (завдання «Крапки» та «Геометричні фігури», запропо�нованих В. О. Моляко у комплексі завдань для дослідження творчого мислення); 3) дослідження особистісних творчих характеристик студентів (опитувальник Ф. Е. Вільямса, модифікований О. Є. Тунік); 4) порівняння результатів, отриманих на попередніх етапах дослідження, для виявлення особливостей розумового реагування студентів-користувачів мережі Інтернет на нові завдання (із застосуванням критерію Фішера). Виявлено відмінності у залученості в Інтернет-середовище, у виконанні творчих завдань та особистісних творчих характеристиках між студентами, які виконали завдання завчасно, вчасно, пізніше та не виконали зовсім за дослідженими показниками. Здійснено характеристику студентів з різною швидкістю реагування.М. В. Шепельова2023-10-04T08:57:36Z2023-10-04T08:59:32Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/38038Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/380382023-10-04T08:57:36ZДеструкції ціннісно-смислової сфери військовослужбовців, які брали участь в бойових діяхК. А. Кротюкdemkatty28@ukr.net2023-10-04T08:57:22Z2023-10-04T08:57:22Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/38037Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/380372023-10-04T08:57:22ZРозвиток ціннісно-смислової сфери військовослужбовців, які брали участь в бойових діях зони ООСК. А. Кротюкdemkatty28@ukr.net2023-08-24T19:40:40Z2023-08-24T19:40:40Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/37804Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/378042023-08-24T19:40:40ZТеоретико-методологічні засади забезпечення особистісного та професійного зростання психологівГ. В. Пирог2022-06-30T20:21:12Z2022-06-30T20:21:12Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/34300Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/343002022-06-30T20:21:12ZОсобливості психолого-педагогічного супроводу дітей, які мають порушення обробки сенсорної інформаціїЮ. Ю. Дем'янчук2022-04-02T12:17:09Z2022-04-02T12:17:09Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/33846Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/338462022-04-02T12:17:09ZПсихологічний добробут жінок із різним індексом сексуальностіУ статті розкрито особливості взаємозв’язку між рівнем психологічного добробуту жінок та їх сексуальністю.
Подана в статті інформація свідчить про те, що психологічний добробут жінок пов’язаний із різноманітними психологічними феноменами та соціальними умовами життя. Психологічний добробут є інтегральним психічним
феноменом, що характеризує успішне функціонування особистості в соціальному середовищі, супроводжується
позитивним емоційним тоном, функціональним станом організму та задоволеністю життям. Визначено, що переживання жінками психологічного добробуту пов’язане зі шлюбним статусом та наявністю дітей: найвищий рівень
психологічного добробуту мають жінки старшого віку, які вже виростили своїх дітей і перебувають у шлюбі / стосунках. Найменш психологічно благополучними є самотні жінки без дітей. Самотні матусі демонструють більш високий
рівень психологічного добробуту, ніж самотні або «шлюбні» жінки без дітей. За допомогою кореляційного аналізу
з’ясовано, що існує слабкий зв’язок між рівнем психологічного добробуту та індексом жіночої сексуальності: чим
вищий індекс сексуальності жінки, тим вищим є рівень її психологічного добробуту. Із рівнем сексуальності найбільше корелюють такі показники психологічного добробуту: позитивні стосунки з іншими людьми, наявність цілей
у житті та самоприйняття (позитивне ставлення до себе і до свого минулого). Також установлено наявність безпосереднього зв’язку між показниками психологічного добробуту жінок та рівнем задоволеності шлюбом: чим вищий
рівень задоволеності шлюбом, тим вищий рівень психологічного добробуту жінок. Загалом, переживання психологічного добробуту жінками залежить не лише від рівня сексуальності, а й від комплексу соціальних та соціально-психологічних чинників.К. П. ГавриловськаІ. М. Павлюк2021-11-29T14:47:29Z2021-11-29T14:54:46Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/33450Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/334502021-11-29T14:47:29ZСоціальна віртуалізація особистості у цифровому інформаційному просторіВ статті розкривається психологічна феноменологія соціальної віртуалізації особистості в сучасному інформаційному просторі. Розкрито психологічні проблеми комунікації та формування картини світу особистості у цифрових соціальних мережах. Пояснено психологічні особливості функціонування інформаційного суспільства.В. В. Кириченко2021-11-15T08:16:35Z2021-11-15T08:16:35Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/33385Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/333852021-11-15T08:16:35ZВикористання біографічного методу дослідження у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців сфери юриспруденціїУ публікації представлено опис використання біографічного методу дослідження у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців сфери юриспруденції.І. С. Загурськаizagurska55@gmail.com2021-11-02T08:12:25Z2021-11-02T08:12:25Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/33322Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/333222021-11-02T08:12:25ZПсихологические особенности жизненных перспектив современной молодежиВопросы жизненных перспектив личности получили новое значение в контексте глобальных проблем современности – пандемия коронавируса и связанные с ней ограничения в перемещениях, учебе, работе, общении, досуге,
привычном образе жизни ограничивают возможности человека в планировании своих действий даже на ближайшее будущее. В этом плане психологическое изучение жизненных перспектив и жизненных стратегий позволит увидеть потенциальные проблемы и планировать работу по их профилактике и коррекции.Г. В. Пирог2021-10-21T17:04:11Z2021-10-21T17:04:11Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/33289Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/332892021-10-21T17:04:11ZОсобливості взаємозв’язку синдрому емоційного вигорання та поведінкових стратегійРезультати дослідження засвідчують домінантну стратегію поведінки, яка ніби відбиває основний стиль спілкування – компроміс. Решта стратегій використовуються факультативно, але з домінуванням у певний період набуття професійного досвіду. Прикметним є стабільно слабке використання стратегії співробітництва, що могло би стати підґрунтям для нівелювання як високого виробничого стресу, так і зростаючого синдрому емоційного вигорання.О. В. МазярЛ. Й. Юрківська2021-10-21T17:03:22Z2021-10-21T17:03:22Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/33288Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/332882021-10-21T17:03:22ZСтаж роботи як індикатор емоційного вигорання працівниківЗагальні результати дослідження синдрому емоційного вигорання у групах першого року роботи, 1-5 років роботи та 6-10 років роботи підтверджують гіпотезу про те, що стаж стає одним з об’єктивних чинників формування феномену. Втім, результати за методиками «Діагностики рівня емоційного вигорання» В.В. Бойка та опитувальник вигорання MBI (Maslach Burnout Inventory) дещо різняться. Зафіксовано незбіг показників за шкалами «редукція професійних обов’язків» і «редукція професіоналізму». Зокрема, друга група працівників (1-5 років стажу роботи) за методикою В.В. Бойка показала високі показники, а за опитувальником MBI – середні показники. Шкала «деперсоналізація» має приблизно однакові показники в обох дослідженнях.О. В. МазярЛ. Й. Юрківська2021-10-21T17:02:56Z2021-10-21T17:02:56Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/33287Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/332872021-10-21T17:02:56ZДинаміка когнітивного процесуЧи буде задача мислення остаточно вирішена нейронауками? Сьогодні дослідники стоять на порозі «читання думок». Втім, чи наближає це розуміння того, яким чином думка утворюється і чому це взагалі відбувається? Що обумовлює «саморух» думки? Наша відповідь така: процес мислення стає відповіддю на розщеплення когніції на елементарному рівні. Суперечність, своєю чергою, спонукає суб’єкта до необхідності її нівелювати, що є неможливим з огляду на її базисний статус. По суті мислення є спробою розгорнути й диференціювати елементарну суперечність, ідентифікувати її елементи, встановити зв’язки між собою. Оскільки остаточно вирішити цю задачу не вдається, мислення набуває постійного характеру.О. В. Мазярmazyar.oleg2010@yandex.ua2021-07-08T11:26:55Z2021-07-08T11:26:55Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/33027Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/330272021-07-08T11:26:55ZФормування картини світу особистості в сучасному інформаційному суспільствіДисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія та історія психології. Дисертація містить результати власних досліджень. Робота виконана на кафедрі соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка. Захист відбувся 24 березня 2021 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України за адресою : 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2В. В. Кириченко2021-07-08T08:27:04Z2021-07-08T08:27:04Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/33024Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/330242021-07-08T08:27:04ZСоціальні парадокси професійного розвитку у сучасному українському суспільствіАктуальні проблеми теоретичної та консультативної психології : матеріали V Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (21-22 квітня 2021 року)В. В. Кириченкоviklive@yandex.ru2021-07-06T10:09:30Z2021-07-06T10:19:21Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/33018Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/330182021-07-06T10:09:30ZКомплексний кваліфікаційний екзамен з психології та комплексний кваліфікаційний екзамен з галузевої психології: методичні рекомендації до підготовкиІ. С. Загурськаizagurska55@gmail.comК. П. Гавриловськаlevkonia23@gmail.comН. Ф. ПортницькаN_Portnytska@ua.fmО. М. СавиченкоЛ. М. Фальковськаloboznjuk@gmail.comВ. В. КириченкоТ. М. МайстренкоЮ. Ю. Дем'янчук2021-07-03T16:36:56Z2021-07-03T16:36:56Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/33000Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/330002021-07-03T16:36:56ZОбраз "чоловіка" і "жінки" у свідомості особистості різного віку (крос-культурне дослідження)Л. О. КотловаІ. М. Тичинаiratychyna@gmail.comВ. Прокудіна2021-06-29T10:21:35Z2021-06-29T10:21:35Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32980Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/329802021-06-29T10:21:35ZПроблема розвитку моральних цінностей дітей в умовах глобалізації суспільстваЛ. О. Котлова2021-06-15T19:10:05Z2021-06-15T19:10:05Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32831Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/328312021-06-15T19:10:05ZЕмпатія як особистісна характеристика та професійна якість практичного психологаН. М. Шикирава2021-06-10T10:31:11Z2021-06-25T11:09:49Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32776Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/327762021-06-10T10:31:11ZАктуальні проблеми особистісного зростання2021-06-05T23:54:34Z2021-06-05T23:54:34Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32748Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/327482021-06-05T23:54:34ZОсобливості психологічного благополуччя особистості з різними захисними механізмамиЛ. О. КотловаІ. М. Тичинаiratychyna@gmail.comА. П. Дранківська2021-05-24T12:47:02Z2021-05-24T12:48:29Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32698Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/326982021-05-24T12:47:02ZЮридична психологіяМетодичні рекомендації з навчальної дисципліни «Юридична психологія» укладено відповідно до освітньо-професійної програми Право для підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 081 Право.
У роботі представлено теми, визначені робочою програмою підготовки фахівців, які відповідають спеціальним компетентностям та програмним результатам навчання.
Методичні рекомендації складаються з таких структурних компонентів: пояснювальна записка, розподіл навчальних годин на змістові модулі, тем лекційного курсу дисципліни, матеріалів до практичних занять, а також до самостійної роботи студентів. Представлені завдання та вимоги до заліку, критерії оцінювання, список рекомендованої літератури.І. С. Загурськаizagurska55@gmail.com2021-05-21T18:00:47Z2021-05-21T18:00:47Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32683Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/326832021-05-21T18:00:47ZВикористання сторітелінгу (storytelling) у консультативній практиціЮ. Ю. Дем'янчук2021-05-18T08:04:52Z2021-05-18T08:04:52Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32646Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/326462021-05-18T08:04:52ZРозвиток навички дотримання дедлайнів у майбутніх юристівУ статті описуються психологічні техніки, метою яких є розвиток навички дотримання дедлайнів у майбутніх юристівІ. С. Загурськаizagurska55@gmail.com2021-05-13T12:32:31Z2021-05-13T12:32:31Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32630Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/326302021-05-13T12:32:31ZПрограма наукової конференції викладачів та молодих науковців присвяченої святкуванню Дня наукиТеми виступівТ. В. Боцян2021-05-13T06:44:41Z2021-05-13T06:44:41Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32627Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/326272021-05-13T06:44:41ZРозвиток емпатії практичних психологів: особистісний та професійний аспектН. М. Шикирава2021-05-11T10:26:37Z2021-05-11T10:26:37Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32623Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/326232021-05-11T10:26:37ZЕмпатія як інтегральна особистісно-професійна якість практичного психологаН. М. Шикирава2021-04-12T12:12:34Z2021-04-12T12:12:34Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32529Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/325292021-04-12T12:12:34ZЗначення адаптаційного тренінгу для розвитку соціальних навичок у першокурсниківУ тезах описано значення адаптаційного тренінгу для розвитку соціальних навичок у першокурсниківІ. С. Загурськаizagurska55@gmail.com2021-04-09T19:32:49Z2021-04-09T19:32:49Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32513Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/325132021-04-09T19:32:49ZПрограма розвитку суб’єктності молодших школярів в процесі навчальної діяльностіІ. В. КирильчукЛ. О. Котлова2021-04-09T19:32:34Z2021-04-09T19:32:34Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32512Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/325122021-04-09T19:32:34ZКонсультативна робота психолога як пошук творчих ресурсів клієнтаЛ. О. КотловаІ. М. Тичинаiratychyna@gmail.com2021-04-02T10:40:28Z2021-04-02T10:40:28Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32433Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/324332021-04-02T10:40:28ZДослідження емоційного профілю прив’язаностіВирішення проблеми прив’язаності має неабияке практичне значення у зв’язку з тим, що прив’язаність часто стає предметом звернення клієнтів за психологічною допомогою в межах консультаційної та психокорекційної роботи. Разом із тим, її теоретична розробленість лишається на рівні систематизованих спостережень за стосунками батьків та дітей і не дозволяє здійснювати психологічну діагностику прив’язаності під кутом зору емоційної амбівалентності. Емоційна амбівалентність закономірно загострюється у підлітковому віці, що обумовлюється кризою стосунків і трансформацією системи прив’язаності. Стаття має завданням, по-перше, показати методологію дослідження емоційного аспекту прив’язаності підлітка, по-друге, обґрунтувати припущення про те, що прив’язаність як будь-який психологічний феномен є структурно складним феноменом. Ідеографічне дослідження здійснюється з використанням методу факторного аналізу та оцінки кореляції емоційних реакцій суб’єкта. Аналіз результатів дослідження показує, що у конкретному випадку підліток, який відчуває прив’язаність до певних осіб (виокремлено 12 об’єктів прив’язаності), демонструє значний спектр емоційних реакцій до них. Встановлена плеяда емоційних реакцій не є однозначною: суб’єкт виявляє не тільки так звані позитивні емоції (інтерес, подив, радість), але й емоції негативного штибу (страх, огида, сором, смуток, презирство). Два з трьох виділених фактори виявляються біполярними. Найбільший фактор засвідчує прагнення суб’єкта сепаруватися у стосунках з особами, до яких відчуває прив’язаність. Особливо це очевидно в емоційному ставленні до батьків. Дослідження дозволило сформулювати гіпотези щодо емоційних аспектів психологічної проблеми підлітка, ідентифікувати точки його амбівалентності, які можуть стати предметом звернення за психологічною допомогою.О. В. МазярЛ. В. Недзельськаl.nedzelska@gmail.com2021-03-31T10:46:32Z2021-03-31T10:46:32Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32412Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/324122021-03-31T10:46:32ZФормування картини світу особистості в сучасному інформаційному суспільствіУ дисертації представлено теоретичні узагальнення та методологічна концептуалізація проблеми формування картини світу особистості у сучасному інформаційному суспільстві. З метою досягнення відповідного завдання нами було здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми функціонування особистості в інформаційному просторі, визначено основні психологічні та соціокультурні індикатори розвитку в умовах загальносвітової інформатизації та глобалізації суспільних відносин. В основному тексті роботи описані результати теоретичних та емпіричних досліджень, які стосуються проблеми формування картини світу у сучасному інформаційному суспільстві. Розроблено теоретичну модель стратегіальної організації особистісного світосприйняття в умовах глобальної інформатизації. Досліджено динаміку змін інформаційної діяльності осіб юнацького та раннього дорослого віку; досліджено особливості інформаційної та Internet-залежності цієї категорії осіб, визначено основні блоки інформаційного контенту, який споживають вони через традиційні та цифрові медіаканали. Проаналізовано стратегіальні відмінності інформаційної діяльності суб’єктів соціальних відносин залежно від рольової ідентифікації реципієнта та комунікатора інформаційного процесу. Вказано на причини зміни світоглядної орієнтації у межах етнонаціональної системи стосунків українців з іншими етнонаціональними групами (росіянами, поляками), які вплинули на штучну сегрегацію частини накопиченого досвіду.
Представлено результати досліджень розвитку соціальних та професійних компетентностей представників соціономічних та технономічних професій, які входять до складу їх інформаційної культури.
Описані закономірності та психологічні особливості життєдіяльності в умовах інформаційного хаосу та суспільної невизначеності, які впливають на процеси інформаційної діяльності особистості та збільшують рівень інформаційної залежності.
Розкрито проблему інформаційної безпеки особистості, визначено, що цифрова віртуалізація стає небезпечним фактором життєдіяльності у сучасному інформаційному суспільстві. Емпірично доведено, що міжнаціональна перцепція українців впливає на історичний та соціальний контекст інформаційних та соціальних стосунків з іншими етнонаціональними групами. Вивчено та описано феномен соціальної віртуалізації особистості, проаналізовано особливості соціальної життєдіяльності особистості у цифрових соціальних мережах.В. В. Кириченко2021-03-31T06:22:34Z2021-03-31T06:22:34Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32411Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/324112021-03-31T06:22:34ZГенезис і динаміка дисонансів особистості: системний підхідДисертація спрямована на вивчення системи дисонансів особистості, які обумовлюють широкий спектр психологічної проблематики та спонукають суб’єкта до пошуку релевантної форми і змісту допомоги. Встановлено загальний механізм формування системного дисонансу особистості. Дисонанси особистості виявляються у незбалансованій психічній суперечності на емоційному, когнітивному і поведінковому рівнях саморегуляції. Показано взаємодію основних рівнів активності особистості та психологічну динаміку цього процесу. Обґрунтовано положення про те, що система дисонансів особистості лежить в основі всього спектру психічних розладів, зокрема невротичних. Складність вирішення психологічних проблем, пов’язаних з особистісним розвитком, криється у подвійній суперечності психічного розвитку людини на інтра- та інтерпсихічному рівнях. Встановлено, що інтерпсихічні розбіжності обумовлені невідповідністю суб’єктних інтенцій і психічних ресурсів індивіда об’єктивним умовам функціонування, а інтрапсихічна суперечність визначається різноспрямованими інтенціями. Це створює ситуацію незбігу між деклараціями та вчинками суб’єкта, нездатністю усвідомити та контролювати реалізацію проєктів, неможливістю досягати конгруентного рівня психічної активності та самоактуалізації. Уточнено відмінності особистісної проблематики на педагогічному і психологічному рівнях, показано специфіку її нівелювання.
Здійснено історико-психологічний аналіз поглядів на природу психічної суперечності особистості. Виявлено, що сутність невротизації лежить в основі особистісних змін при збереженні зв’язку з об’єктивною реальністю. Натомість стабілізована особистісна проблема виявляється у загостреній емоційній амбівалентності, когнітивному абсурді та поведінковій деструктивності. Пояснено, що це є наслідком неспроможності суб’єкта вийти на інший етап психічного розвитку, нездатності здійснити типологічну інверсію особистості. Стабілізація особистісних дисонансів стає можливою тільки після створення відповідних соціально-психічних передумов, розгортання невротичного розладу і фрустрації тих моментів життєдіяльності, коли суб’єкт не володів достатніми психічними ресурсами для їхнього вирішення. Проаналізовано закономірності розвитку психічних розладів. Виявлено, що фундаментальна дихотомія психічного розвитку простежується на рівні класифікації неврозів, психозів і психопатій. Зроблено припущення, що в основі утворення особистісних дисонансів лежать труднощі інверсії психічного розвитку. Створено типологію особистостей, динаміка змін якої забезпечується пошуком балансу базової психічної суперечності.
Визначено чинники психофізіологічної інверсії особистості на рівні емоційних реакцій, які набувають бінарної форми та суперечливого змісту. Емоційна амбівалентність є результатом формування неадекватної нервово-психічної реакції індивіда, яка не набуває достатньої психічної інтеграції. Виявлено, що психофізіологічною основою закріплення дисонансу особистості стає інертна ультрапарадоксальна стадія парабіозу. Ця обставина зумовлює подвійну психофізіологічну інверсію. Вона призводить до структурування бінарної емоційної реакції й протиставлення її антагоністичних елементів. З психофізіологічної точки зору, особистісний дисонанс є неспроможністю суб’єкта остаточно загальмувати бінарну емоційну реакцію. Така ситуація пояснюється інверсією її елементів: коли частина елементів перебуває у загальмованому стані, інша – у збудженому стані. Процес психічної інверсії ускладнює емоційну реакцію додатковими елементами, які захищають її від усвідомлення й остаточного гальмування. На теоретичному та емпіричному рівнях доведена наявність трьох основних фаз ультрапарадоксальної стадії парабіозу. Вони створюють прецедент для повторення психічної реакції, а значить для порівняння з власним попереднім станом. Фази ультрапарадоксального стану описують емоційну психодинаміку особистісного дисонансу, вказують на його початок, можливість нівелювання і кінцеву фрустрацію. З’ясовано, що феномен «вимушеного повторення» є спробою загальмувати емоційну реакцію. Однак для суб’єкта це стає складною задачею, оскільки він виявляється надміру дистанційованим від ядерних елементів невротичної реакції наступними емоційними нашаруваннями. Розроблено математичну процедуру дослідження дисонансу емоційної сфери особистості. Запропоновано виявляти ядерну бінарну пару елементів нервово-психічної реакції за допомогою методів багатомірного шкалювання та факторного аналізу або, маючи можливість, детально аналізувати життєвий шлях особистості, фіксуючи його психофізіологічну інверсію. Показано, що психотерапевтичний ефект досягається шляхом гальмування бінарної емоційної реакції. Це стає ймовірним під час реалізації так званої інтриги, яка полягає у можливості особистісних змін під час чергової інверсії (авторотації) елементів бінарної емоції.
Показано структурно-функціональну особливість сигнально-знакової системи людини, синкретичний характер формування її сублогіки та специфіку когнітивної інверсії у ситуації незбалансованої психічної суперечності особистості. Розкрито відмінності когнітивної діяльності тварини та людини. Отримано дані, що абсурдність є початковою формою когнітивної оцінки реальності, яка лише частково підлягає дезабсурдизації. Це обумовлює труднощі у дотриманні правил формальної логіки. Розроблено схему формування і нівелювання когнітивних суперечностей особистості. Доведено доцільність погляду на проблему когнітивних суперечностей як абсурдних одиниць аналізу, які в ситуації незбалансованої психічної суперечності зазнають помилкової дезабсурдизації і вимагають її повторення. Дисонанс особистості на когнітивному рівні стає можливим тільки в ситуації неможливості інтегрувати абсурд. Це неминуче призводить до усвідомлення абсурду і необхідності його нівелювати (дезабсурдизувати). Запропоновано детальну психотерапевтичну схему дезабсурдизації невротизованих знаків. Сутність схеми полягає в інверсії елементів знаку за допомогою процесів антонімії та синонімії. Показано типові помилки процесу дезабсурдизації. Загострено увагу на тому, що особистісний консонанс досягається не внаслідок повної дезабсурдизації невротизованих знаків, а повторної абсурдизації у синтезі когнітивних елементів.
Обґрунтовано доцільність погляду на дисонанс особистості як неадекватний варіант комунікативного процесу, що формує деструктивну лінію психічного розвитку. Виявлено закономірності інверсії комунікативного кола суб’єкта, які не сприяють вирішенню особистісної проблематики, а стабілізують дисонанс особистісного розвитку. Розроблено схему формування соціальної динаміки особистості в ситуації дисонансу. Поглиблено уявлення про соціально-психологічні ролі оточення суб’єкта; встановлено оригінальний реєстр основних контрагентів, які сприяють розгортанню особистісного дисонансу. Показана психодинаміка особистісного розвитку внаслідок зміни комунікативних трикутників. Комунікативні трикутники становлять собою плеяди контрагентів. Ці плеяди регулярно зазнають змін, що може призводити або до загострення психічної суперечності, або її нівелювання.
Запропоновано структурно-функціональну модель особистості, яка дозволяє аналізувати динаміку її системного дисонансу, показує сутність дезінтеграції особистості та умови формування її повторної патологічної інтеграції. Розроблено принципи субособистісного аналізу особистості та її патологізації. Схарактеризовано онтогенетичні аспекти розвитку субособистостей, проаналізовано генетичні чинники їхньої дихотомії, специфіку кореспонденції у конгруентному і патологічному станах, особливості психодинаміки на всіх етапах патологізації та конструктивної реінтеграції.
На прикладі персонажів класичної художньої літератури показано цілісний і системний аналіз дисонансів особистості, що виявляється у незбалансованій психічній суперечності на емоційному, когнітивному і поведінковому рівнях; розкрито структурну інверсію їхніх особистостей. В ході патографічного аналізу трьох літературних особистостей та їхніх контрагентів реалізовано ідеографічний підхід до інтерпретації поведінки. На основі застосування контент-аналізу встановлено емоційні реакції літературних особистостей. Проаналізовано процес трансформації когнітивної сфери літературних особистостей на рівні невротизованих знаків і зміну контрагентів. Досліджено сутність психотерапевтичного дискурсу творів класичної художньої літератури, репрезентовано методи нівелювання незбалансованої психічної суперечності особистості. У перспективі це дозволить більш виважено підходити до вирішення широкого кола особистісних проблем, пов’язаних з емоційною саморегуляцією, когнітивними помилками та поведінковими суперечностями.О. В. Мазяр2021-03-19T22:50:55Z2021-03-19T22:50:55Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32377Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/323772021-03-19T22:50:55ZПсихологічні особливості осіб, що живуть у ситуації домашнього насильстваК. П. Гавриловськаlevkonia23@gmail.com2021-02-21T20:40:48Z2021-02-21T20:40:48Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32319Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/323192021-02-21T20:40:48ZГенезис і динаміка дисонансів особистості: системний підхідО. В. Мазяр2021-01-24T11:16:45Z2021-01-24T11:16:45Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32165Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/321652021-01-24T11:16:45ZБулінг: пам’ятка для школярівброшураК. П. Гавриловськаlevkonia23@gmail.comЮ. С. Бодашевська2021-01-21T07:27:43Z2021-01-21T07:27:43Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32122Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/321222021-01-21T07:27:43ZОбери свій професійний шляхРобочий зошит для школярів та студентівГ. В. ПирогЮ. С. Бодашевська2021-01-20T14:33:20Z2021-01-20T14:33:20Zhttp://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/32119Цей елемент знаходиться в архіві з URL: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/321192021-01-20T14:33:20ZЯк обрати професіюПоради для батьків, опікунів, психологів, вчителів, соціальних працівниківГ. В. ПирогЮ. С. Бодашевська