Мазяр, О. В., Шатило, О. В.
(2022)
Особливості зв'язку self-compassion і тривожності у структурі психічного здоров'я.
Габітус (43).
с. 148-152.
Опис
Категорія «self-compassion» є новою для академічної психології. Вона позначає чутливе ставлення до себе, турботу про себе. Однак поняття «self-compassion» не тотожне жалості до своєї персони чи відчуттю власної жертовності, а відбиває здатність індивіда розуміти свої потреби, реалізовувати їх у соціально значущому контексті, водночас не досягати критично високого рівня ідентичності та перебувати в емоційному контакті з довколишніми. Нами було висунуте припущення, що феномен self-compassion перебуває у безпосередньому зв’язку з диспозиційною (особистісною, трансситуативною) тривожністю, що, своєю чергою, є фіксованою чутливістю індивіда до небезпеки. Дослідженням було охоплено 78 осіб обох статей. Методами дослідження стали Self-compassion Scale, шкала тривоги Спілберга (State-Trait Anxiety Inventory – STAI), шкала тривоги Бека (The Beck Anxiety Inventory) та шкала оцінки ступеня тяжкості генералізованого тривожного розладу (General Anxiety Disorder – GAD-7). Отримані результати засвідчили існування слабкого суперечливого зв’язку між self-compassion і ситуативною (реакційною) тривожністю у чоловіків і жінок (у чоловіків кореляційний зв’язок на рівні 0,31, а у жінок – -0,11) та помірного оберненого зв’язку між self-compassion і диспозиційною (особистісною, трансситуативною) тривожністю для обох статей на рівні -0,46 – -0,57. При цьому жінки демонстрували дещо потужніший кореляційний зв’язок, ніж чоловіки. Отже, у групі андрогінних осіб спостерігається тенденція: вищим показникам self-compassion відповідають нижчі показники тривожності. Ми припускаємо, що особи з високими показниками self-compassion, вочевидь, мають здатність виходити за межі власної ідентичності, відчувати зв’язок із досвідом довколишніх і в такий спосіб залишатися на реактивному рівні тривоги.
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |
