Максимов О. В.
(2023)
Імперська політика ХІХ ст. у боротьбі з дітозгубництвом (на прикладі Волинської губернії).
Інтермарум: історія, політика, культура (13).
С. 67–84.
ISSN 2518-7694
Анотація
Метою роботи є аналіз факторів, що впливали на процес
становлення імперського законодавства щодо дітозгубництва та
висвітлення специфіки виконання судових рішень, пов’язаних з цим видом злочину.
Методологія дослідження базується на використанні наукових
інструментів історико-правових, імперських та жіночих студій, соціальної історії, частково – історичної антропології. Це дало можливість розглядати дітозгубництво у конкретно-історичних обставинах. На прикладі судових справ, розглянуто усі чинники, що впливали на окреслену проблематику.
Наукова новизна полягає у тому, що на основі архівних матеріалів,які представлені у Державному архіві Житомирської області, та широкому спектрі інших джерел, проаналізовано відомості про специфіку застосування покарань до жінок, які вчинили злочин проти життя дитини, а також факторів, що визначали імперську політику щодо подібних злочинів у другій половині ХІХ ст. (на прикладі Волинської губернії).
Висновки. Протягом другої половини ХІХ ст. в Російській імперії спостерігалась тенденція до пом’якшення вироків жінкам за такий злочин як дітозгубництво або інфантицид. Цьому сприяла низка факторів: незначна вартість життя немовляти в модерному суспільстві, що ймовірніше, пов’язувалось із значним перенаселенням, зокрема на Правобережжі. Подібні злочини не приносили великої шкоди
державі (відносно до інших). Одночасно, розвиток медицини, зокрема психіатрії, та, відповідно інший погляд на жінку під час пологів та підвищення рівня гуманності в суспільстві, (часте співчуття злочинницям з боку суддів та присяжних засідателів) стали не менш важливими факторами винесення судових вироків.
Actions (login required)
 |
Оглянути опис ресурсу |
