Мацейко, І. І., Тиднюк, Д. В., Бекас, В. А.
(2018)
Про вивчення теорії міофасціальних ланцюгів при підготовці фізичних терапевтів.
Фізична культура, спорт та здоров'я нації (5).
с. 397-403.
ISSN 2071-5285
Опис
Стаття присвячена аналізу теорії міофасціальних ланцюгів, описаній у роботі Томаса В. Майєрса «Анатомічні поїзди». Під терміном «міофасфіальні ланцюги» або «міофасфіальні меридіани» автор розуміє лінії натягу, які переносять напруження і рух по скелету; це з’єднання м’язів, фасцій і кісток, які охоплюють все тіло людини, з’єднують голову з пальцями ніг, керують гравітаційними та м’язовими силами, необхідними для підтримки положення тіла або його руху.
Схема міофасціальних меридіанів дозволяє проаналізувати структурні взаємовідносини в організмі людини, зрозуміти, в чому причина порушень постави або рухових розладів та обрати адекватну методику їх виправлення.
Реакцією м’язів на будь-які зовнішні або внутрішні подразники є виникнення напруги, яке викликає зміни тонусу усього зв’язкового апарату, шкіри. По міофасціальному ланцюгу напруга передається на інші м’язи, тобто виникає порушення тонусно-силового балансу в опорно-руховому апараті при виконанні рухів або утриманні певної пози тіла. При формуванні атипового локомоторного паттерну м’яз, зв’язки, суглоби перенапружуються і, врешті-решт з’являється больовий синдром, але біль може виникнути не обов’язково у перенапруженому м’язі, а в будь-якому місці міофасціального ланцюга. Корекція таких патологічних змін виявляється успішною, якщо пропрацювати увесь міофасціальний ланцюг, кожен його м’яз, кожну зв’язку і кожну фасцію.
Таким чином, теорія міофасціальних ланцюгів узагальнює, інтегрує, доповнює сучасні погляди на будову та функціонування опорно-рухового апарату людини, служить теоретичним підґрунтям реабілітаційних методик і тому, на нашу думку, повинна входити у навчальну програму підготовки студентів зі спеціальності «Фізична терапія, ерготерапія».
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |
