Прищепа, О. П. (2023) Засоби відтворення комічного в українському перекладі Н. Гордієнко-Андріанової роману Б. Брехта «Діла пана Юлія Цезаря». Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, 34(73) (1). с. 304-309. ISSN 2710-4664
|
Text
Download (385kB) | Перегляд |
Опис
У статті досліджено перекладацькі прийоми, за допомогою яких в українському перекладі роману Б. Брехта «Діла пана Юлія Цезаря» вдається відтворити комічне, оскільки окремої наукової розвідки з вивчення засобів творення комічного в цьому творі видатного німецького письменника досі немає. Також автора статті цікавило, за допомогою яких мовних засобів та перекладацьких прийомів перекладачеві вдалося дотриматися стилістичних особливостей оповіді оригіналу. У статті стисло подано огляд результатів досліджень цього роману в зарубіжному та вітчизняному літературознавстві, щоб окреслити природу художнього тексту, з яким мав справу перекладач. За основу дослідження взято оригінальний текст та його український переклад Н. Гордієнко-Андріанової. Добираючи з тексту оригіналу та перекладу приклади іронії, сатири, гротеску, автор статті вдається до лінгвістичнолітературного аналізу з метою з’ясувати художню природу комічного у творі видатного німецького письменника та пояснити, за допомогою яких перекладацьких трансформацій відбувається його відтворення в українському перекладі. Міркування автора статті ґрунтуються на сучасній теорії літератури та перекладу. Так, в ході дослідження з’ясувалося, що у романі присутні такі різновиди сміху, як гумор, гротеск, іронія, сатира, сарказм та сардонічний сміх, відтворити які перекладачу вдалося завдяки різним перекладацьким прийомам. Серед них, наприклад, такі, як лексичні трансформації смислового розвитку, лексичні трансформації, що здійснені шляхом контекстуальної заміни або цілісного перетворення; лексичні трансформації шляхом конкретизації; граматична трансформація шляхом додавання. Також Н. Гордієнко-Андріанова вдається до послівного та описового перекладу, а також перекладає фразеологічні одиниці шляхом добору фразеологічного еквівалента. У статті зосереджено увагу також на перекладі назви роману Б. Брехта, в якій вбачають гру слів. Вживання в перекладі багатозначної лексеми діла, котра має певні емоційно-семантичні нашарування в українській мовній традиції, зокрема відтінок пафосу, підсилює ідейне навантаження та сприяє сприйманню цього роману в сатирично-іронічному ключі.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | художній переклад, художній прийом, художній засіб, сатира, іронія, гротеск, перекладацький прийом, адекватність перекладу, фразеологізм, лексема, перекладацькі трансформації |
Теми: | P Мова та література > PC Романські мови P Мова та література > PD Німецькі мови |
Підрозділи: | Інститут іноземної філології > Кафедра германської філології та зарубіжної літератури |
Користувач, що депонує: | доцент Олена Прищепа |
Дата внесення: | 06 Черв 2023 07:45 |
Останні зміни: | 06 Черв 2023 07:49 |
URI: | http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/36989 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |