Тополюк, О. О. (2021) Психологічні особливості зв’язку релігійності зі ставленням до пандемії. [Експеримент]
|
Text
Download (1MB) | Перегляд |
Опис
Об’єктом дослідження є релігійність українців. Предметом – психологічні особливості зв’язку релігійності зі ставленням до пандемії у сучасних українців. Мета дослідження – визначити особливості зв’язку релігійності зі ставленням до пандемії та стратегіями подолання її наслідків. Для вивчення психологічних особливостей релігійності досліджуваних та їх ставлення до пандемії було використано методи: теоретичний – аналіз та узагальнення літератури, емпіричний – психосемантичний метод, тест для визначення структури індивідуальної релігійності (Ю.В.Щербатих), методика для визначення релігійних копінг-стратегії (RCOPE) (К.Парґамент, Г.Кюніґ, Л.Перез; в адаптації М.Єсип); статистичні методи, зокрема, коефіцієнт кореляції Пірсона. Дослідження проводилось очно і дистанційно (через Google Форми). На основі отриманих емпіричних даних визначено, що більшість досліджуваних середньорелігійні (79,7%), високорелігійних – 18,8%, 1,5% -нерелігійних. Результати емпіричного дослідження ставлення до релігії католиків, православних і протестантів вказують на переважання позитивного ставлення ї переживань щодо неї, пов’язування її з церковних атрибутів, Творцем, а специфічні категорії уже вужче представлені у кожної конфесії, наприклад, негативні переживання щодо релігії (у православних). Ставлення до пандемії у католиків, православних і протестантів схоже: їм важливе питання життя і здоров'я, вони відчувають негативні переживання щодо цього. Загалом ставлення всіх християн до коронавірусу і карантину також включає категорії «Обмеження», «Поширення». Зустрічаються і специфічні категорії («Релігійне значення» у католиків», «Час» у протестантів»). У структурі релігійності християн переважають: важливість підтримки, релігійна самосвідомість, віра у Творця; важливе місце займають філософські роздуми, моральність, зовнішня релігійність; найменш представлені віра у магічні ритуали і псевдонауку. Глибина віри і релігійні копінг-стратегії для різних конфесій поєднані по-різному: для католиків віра пов’язується з релігійним фокусом, духовним зв’язком і духовним незадоволенням; у православних зв’язок є з оцінкою ситуації як діяльності Диявола; у протестантів зв’язків не виявлено. За результатами порівняння показників індивідуальної релігійності та копінг-стратегій установлено, що у католиків переважають зв’язки між ознаками релігійності з копінгами контролю над ситуацією, у протестантів – переважає група стратегій відчуття спільності з Богом, а у православних всі групи копінгів приблизно однаково корелюють з показниками релігійності.. Також спільним для конфесій є те, що з копінг-стратегіями найчастіше пов’язані наступні показники релігійності: необхідність підтримки, віра у Бога і наявність релігійної самосвідомості. Дослідження може бути використане з метою подальшого вивчення впливу пандемії на релігійну структуру особистості. The object of the research is the religiousness of Ukrainians. The subject is psychological peculiarities of the link between religiosity and attitudes toward pandemics among modern Ukrainians. The goal of the research is to identify the peculiarities of the link between religiosity and attitudes toward the pandemic and strategies for coping with its consequences. The following methods were used to study the psychological peculiarities of the studied persons' religiousness and their attitude towards the pandemic: theoretical - analysis and summary of the literature, empirical - psychosemantic method, test for determining the structure of individual religiousness (Yu. V. Scherbatykh), the method for determining religious coping strategies (RCOPE) (K. Parґment, H. Kühniґ, L. Perez; adapted by M. Yessin); statistical methods, in particular, Pearson's correlation coefficient. The research was conducted face-to-face and remotely (via Google Forms). On the basis of the empirical data obtained, it was found that the majority of those surveyed were middle-religious (79.7%), high-religious - 18.8%, 1.5% - non-religious. The results of the empirical survey of the attitude to religion among Catholics, Orthodox and Protestants indicate the prevalence of positive attitude to religion, The main thing is that the Orthodox and Protestants have a positive attitude towards religion, while the Orthodox and Protestants have a positive attitude towards religion in prevalence. The attitude toward the pandemic among Catholics, Orthodox, and Protestants is similar: they care about life and health and have negative feelings about it. In general, the attitude of all Christians toward coronavirus and quarantine also includes the categories of "Restriction" and "Extension. There are also specific categories ("Religious Significance" in Catholics, "Hour" in Protestants). In the structure of Christian religiosity the most important are: the importance of support, religious self-awareness, faith in the Creator; an important place is occupied by philosophical reflection, morality, external religiosity; the least represented are faith in magical rituals and pseudoscience. The depth of faith and religious coping strategies for different confessions are combined differently: For Catholics, faith is linked to a religious focus, a spiritual connection, and spiritual dissatisfaction; for Orthodox, the connection is to an assessment of the situation as the work of the Devil; for Protestants, no connection is seen. As a result of the comparison of indices of individual religiosity and coping strategies it was found that in Catholics the links between the signs of religiosity and coping control over the situation prevail, In Protestants, the group of strategies of feeling of communion with God prevails, but in Orthodox Christians all groups of coping with the indicators of religiosity correlate approximately the same. . Also common to the confessions is that the following indicators of religiosity are most often associated with coping strategies: the need for support, faith in God, and the presence of religious self-consciousness. The study can be used to further study the impact of pandemics on the religious structure of the person.
| Тип елементу : | Експеримент |
|---|---|
| Ключові слова: | релігійність, релігійна свідомість, пандемія, українці, християни, християнські конфесії, копінг-стратегія religion, religious awareness, pandemic, Ukrainians, Christians, Christian confessions, coping strategies |
| Теми: | B Філософія. Психологія. Релігія > BF Психологія B Філософія. Психологія. Релігія > BL Релігія B Філософія. Психологія. Релігія > BR Християнство |
| Підрозділи: | Соціально-психологічний факультет > Кафедра соціальної та практичної психології |
| Користувач, що депонує: | доцент Ганна Пирог |
| Дата внесення: | 02 Бер 2024 21:22 |
| Останні зміни: | 02 Бер 2024 21:22 |
| URI: | http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/39136 |
Actions (login required)
 |
Перегляд елементу |
