Фаріон І. Д.
(2015)
Лінгвономен українська мова як етнонаціональна ідентифікація українців (на матеріалі текстів ХIV–ХХ ст.).
Український глотогенез (1).
С. 224–237.
Анотація
У статті простежено історію лінгвономена українська мова впродовж ХIV–ХХ ст. у контексті етнонаціональної ідентифікації українців. Основна джерельна база дослідження – картотеки Історичного словника української мови ХIV – першої половини ХVII століття та Історичного словника Є. Тимченка. Предмет дослідження – функціонування основних термінів мова та язик і їхніх етноатрибутивних окреслень – символів етнонаціональної та спільнослов’янської свідомості: словенська, руська, рóсійська, проста руська, малорόсійська, малороська. Основна увага зосереджена на терміні руска мова (язик), що єдиний, усупереч складним колонізаційним історичним обставинам, зберігав свою тяглість, даючи безсумнівну самоідентифікацію українцям, а відтак під впливом суспільних обставин трансформувався в сучасний термін українська мова.
Аналіз матеріалу засвідчив: лінгвономен – це історичний фокус усвідомлення етносом своєї внутрішньої мовно-етнічної єдності і зовнішньої мовно-етнічної відмінності.
Actions (login required)
 |
Оглянути опис ресурсу |
