Вознюк О. В.
(2016)
Теоретико-методологічний базис акмеології: постнекласичний аспект.
Сучасні акмеологічні дослідження: теоретико-методологічні та прикладні аспекти : моногр. / редкол.: В.О. Огнев’юк, С.О. Сисоєва, Я.С. Фруктова.
С. 43–83.
Анотація
Постнекласичний аспект теоретико-методологічного базису акмеології аналізується на трьох методологічних рівнях, кожен з яких у свою чергу також виявляє три відповідні методологічні рівні: одиничного (сенсотвірна мега-ціль – входження у Вічність через формування особистості як принципово вільної сутності; стратегічні цілі – розвиток трьох аспектів людини – гармонійної особистості, компетентного фахівця, соборного, колективістського громадянина; тактичні цілі – розвиток окремих якостей, новоутворень людини); особливого (діалектичні закони єдності та боротьби протилежностей, заперечення заперечення, переходу кількості у якість); загального (цілісний цикл розвитку та існування предмету; перехід одного стану предмету, що розвивається, в інший, наприклад, перехід молодості у зрілість; біфуркаційний процес, в якому здійснюється перехід предмету з одного стану в інший, що виявляє критично-фазовий, революційний характер цього процесу як на рівні окремих сутностей (людей), так і на рівні співтовариств, суспільств, цивілізаційних проектів). Обґрунтовується важливий висновок, що кожна з трьох глобальних цілей освіти (гармонійна особистість як суб’єкт суспільно-особистісних цінностей; громадянин як патріотичний суб’єкт; компетентний фахівець як суб’єкт діяльності) реалізується завдяки формуванню в учнівської молоді здатності до творчої діяльності (активності). Відтак, творчість постає наріжної інтегральної метою освіти як системи та суспільного інституту.
Actions (login required)
 |
Оглянути опис ресурсу |
