Мазяр О. В.
(2015)
Психофізіологічні чинники обдарованості у працях І. О. Сікорського.
Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, ХІІ (21).
С. 211–218.
Анотація
Проблема обдарованості на початку ХХ століття розглядалася у зв’язку з психофізіологічними чинниками розвитку особистості. У цьому питанні І.О. Сікорський обґрунтовує важливість ролі спадковості, зокрема психічної. При цьому виховання є іноді сприятливим фактором, іноді таким, який протистоїть розгортанню природних здібностей. Таким чином він наближається до ідеї неможливості звести обдарованість до психофізіологічних особливостей і розуміння їх в якості задатків. Разом із тим І.О. Сікорський надає великого значення етнопсихологічному елементу розвитку особистості, який накладає суттєві обмеження на розвиток її обдарованості. Вроджений психофізіологічний матеріал повинен розгорнутися під впливом сприятливих соціокультурних умов, риси темпераменту обдарованої особистості повинні трансформуватися у характерологічні якості. Відтак фізіологічні і психофізіологічні чинники є основою для становлення обдарованої особистості. І.О. Сікорський не поділяє поширеної на той час думки про те, що обдарованість неодмінно носить компенсаторний характер і є проявом однобічності психічного розвитку людини. Він обстоює думку про те, що обдарована особистість повинна бути розвинута всебічно. Відтак одним із шляхів розвитку обдарованості є зміни на психофізіологічному і фізіологічному рівні функціонування.
Actions (login required)
 |
Оглянути опис ресурсу |
