Динаміка та стабільність популяцій Leptinotarsa Decemlineata Прикарпаття

Проведено дослідження динаміки феногенетичної структури популяцій колорадського жука Leptinotarsa decemlineata (Say, 1824) Прикарпаття. Досліджували частоту фенів плям передньоспинки. Доведено, що фени плям передньоспинки обумовлені генетично, зчеплені з Х хромосомою, окремі фени плям передньоспинки асоційовані з резистентністю колорадського жука до різних піретроїдних інсектицидів та інших несприятливих штучних і природних факторів середовища (Кохманюк, 1982; Hawthorne, 2001). Доведено, що фени групи KLMP, (АВ), D, E3, E(3), E(2)+1, V мають різну адаптивність до інсектицидів, зокрема до поліхлорпіненбоверину, хлорофосу, дилору. Зокрема, вважається, що носії фенів L, D, E3, E(3), V проявляють резистентність до поліхлорпіненбоверину, носії фенів Р, (АВ) – до дилору, носії фенів (АВ), D – до хлорофосу (Кохманюк, 1982). С. Р. Фасулаті (1986) виділив 9 основних феноформ за забарвленням передньо¬спинки та показав, що різні феноформи мають різну чутливість до інсектицидів. Різні феноформи за забарвленням передньоспинки мають різну трофічну спеціалізацію щодо сортів картоплі та різну резистентність щодо генетично модифікованих сортів картоплі (Король, 2000).