Ступінь ураження омелою видів роду Populus у парковій зоні «Гідропарк» міста Житомира

Серйозну загрозу деяким видам деревних порід у складі зелених насаджень населених пунктів становить омела біла (Viscum album L.). Паразитуючи на кроні різних плодових та дикорослих дерев, вона спричиняє сповільнення їх росту і розвитку та поступове відмирання. Найчастіше поселяється омела на листяних породах – тополях (Populus), кленах (Acer), дубах (Quercus), березах (Betula), липах (Tilia), в’язах (Ulmus), вербах (Salix), робінії (Robinia), ясені (Fraxinus), глоді (Crataegus), горобині (Sorbus), плодових деревах – яблунях (Malus), грушах (Pyrus), вишнях (Prunus), рідше на хвойних – соснах (Pinus). Завдяки своїм кореням-присоскам – гаусторіям, які проникають углиб стовбура дерев – в ксилему, омела поглинає із рослини-хазяїна воду із розчиненими в ній мінеральними солями. Органічними речовинами вона забезпечує себе сама, оскільки має зелені фотосинтезуючі листки.
Поширенню омели сприяють, головним чином птахи, зокрема дрозди (Turdus), які живляться її плодами, що мають клейку і слизьку м’якоть. Перелітаючи з дерева на дерево, птахи сприяють поширенню насіння омели, яке прилипає до їх дзьоба. Коли птахи чистять свій дзьоб об гілки дерев, клейке насіння прикріплюється до неї і проростає, утворюючи при цьому систему гаусторій, що проникають до ксилеми рослини-хазяїна. Крім того, ураження рослин може відбуватись шляхом потрапляння посліду птахів на гілки дерев з неперетравленим насінням напівпаразита.