Вальтер Беньямін про насилля як соціальний феномен

У статті проаналізовано особливості визначення змісту поняття «насилля» та сутнісних характеристик цього соціального феномена у філософській спадщині Вальтера Беньяміна, зокрема в працях «До критики насилля», «Мистецький твір у добу своєї технічної відтворюваності», «Про мову взагалі та про мову людини». З’ясовано, що Вальтер Беньямін здійснив спробу виявлення «чистого» насилля, залишаючи поза увагою його фізичні та морально-психологічні аспекти. Насилля в суспільному бутті, за Вальтером Беньяміном,реалізується через опозицію «міфічне – божественне» насилля, з яких функціонально перше спрямоване,
ґрунтуючись на владному принципі, на встановлення права через самоутвердження (насилля заради насилля), а друге – на його знищення через самообмеження на принципі справедливості, тобто через відмову від пошуку нових об’єктів. На основі розрізнення насилля залежно від історичної значимості цілей, які мають бути ним досягненні, Вальтер Беньямін аналізує легітимізацію насилля за умов відсутності значимих цілей правом на протест та військовим правом.