Фашистський та комуністичний тоталітаризм в соціально-філософській та міждисциплінарній рефлексії

Отже з ідеологічної точки зору, фашизм та комунізм можна загалом охарактеризувати як ідеології, які володіють власною революційною і модернізаційною програмою, яка не тільки відрізняє фашизм та комунізм від авторитарних форм консерватизму і капіталізму, але і обумовлює те, проти чого виступають означені ідеології і що, отже, стає об'єктом їх агресій та репресій; "популістський" проект, спрямований на мобілізацію енергії усіх тих людей, які вважаються справжніми членами національної або інтернаціональної (віртуальної) спільноти, що відрізняє фашизм та комунізм від правих військових режимів, яким достатньо лише встановлення нового порядку згори без проведення справжньої соціальної революції; органічне розуміння нації, яке в міжвоєнний період відкидало династичну традицію і ліберальний раціоналізм на користь харизматичної енергії, що виявляється в культі лідера і всепроникаючому використанні театральних і ритуальних елементів в політиці. Особливістю, що відрізняє комунізм від фашизму є те, що фашизм припускав або активно просував етнічні, біологічні, євгенічні і навіть геноцидальні, "ліквідаційні" форми ксенофобії та расизму, спрямовані проти груп, які ототожнюються з фізичним і моральним занепадом, навіть якщо біологічний расизм сам по собі і не був визначальним елементом. І в Німеччині, і в Італії встановленню тоталітарних режимів Гітлера і Муссоліні передувало виникнення масових рухів, учасники яких цілком добровільно підтримували і поділяли фашистську ідеологію. Так, великий терор сталінського режиму сприймався як виправданий значною частиною населення. Ця обставина недооцінювалося в соціологічних та міждисциплінарних студіях, багато представників яких стояли на так званій нормативистській позиції.