Підготовка учителя в Республіці Туреччина: історико-педагогічний аспект

У статті на основі історичного та системного підходів проаналізовано комплекс проблем, пов’язаних із вищою педагогічною освітою Республіки Туреччина; розкрито ґенезу педагогічної освіти Туреччини; обґрунтовано необхідність пошуку шляхів удосконалення підготовки вчителя у Туреччині в умовах євроінтеграційних процесів. На основі аналізу наукових досліджень українських та зарубіжних учених визначено історичні етапи розвитку вищої педагогічної освіти Туреччини та подано їх характеристику, розкрито зміст та структуру підготовки учителів, форми та методи навчання в університетах. Встановлено, що перший етап розвитку вищої педагогічної освіти Туреччини характеризується створенням першого в Османській імперії університету. Розкрито особливості другого етапу, який розпочався із проголошення Турецької Республіки та створення національної системи вищої освіти, мережі державних вищих закладів, основною метою діяльності яких було створення демократичної та світської системи освіти. Визначено, що особливістю третього етапу є реформування системи вищої освіти, інтенсивне відкриття державних, приватних і суспільних університетів, створюваних і фінансованих з бюджету країни приватними особами та суспільними фондами. З’ясовано, що в умовах Болонського процесу й інтеграції вітчизняної вищої школи до європейського освітнього простору все більше уваги приділено системному підходу до вивчення особливостей педагогічної освіти; розкрито загальні та особливі риси сучасного освітнього простору Республіки Туреччина на основі системно-порівняльного аналізу підготовки учителів у Туреччині та провідних західноєвропейських країн – учасників Болонського процесу