Еколого-економічний механізм розвитку природоохоронних територій

У теперішній час природоохоронні території, крім виконання своїх прямих природоохоронних функцій, сприяють підвищенню добробуту людини, скороченню масштабів бідності та є чинником сталого соціально-економічного розвитку суспільства. Зокрема, вони допомагають підтримувати екосистеми, зберігати біологічні види та їх генетичну різноманітність, задовольняти життєві потреби місцевого населення, створювати сприятливі умови для відпочинку й туризму. Якщо розглядати цю проблему в глобальному розрізі, то можна зробити висновок, що кількість природоохоронних територій за останнє десятиліття збільшилася.
Разом з тим, незважаючи на зростання кількості і розмірів природоохоронних територій, їх фінансування відбувається за залишковим принципом, а місцеві громади практично не беруть участі в господарській діяльності цих територій і управлінні ними, не мають з цього зиску і, відповідно, не зацікавлені в таких територіях. Крім того, низький рівень життя місцевого населення й відсутність сприятливих можливостей для економічного розвитку провокують конфлікти в сфері природокористування, ускладнюють проблеми збереження природних та історико-культурних комплексів і об’єктів. Тому природоохоронні території не виконують покладені на них функції, існуюча їх система є неефективною, внаслідок чого втрата біорізноманіття відбувається швидкими темпами.