Особливості дії низьких концентрацій іонів кадмію на вміст β-каротину в організмі Lymnaea Stagnalis

Вивчено вплив різних концентрацій іонів Cd2+ (0,5 та 2 ГДК) на вміст β-каротину
в тканинах (органах) Lymnaea stagnalis. Встановлено залежність зміни вмісту дослі-
джуваного пігменту від тривалості експозиції (2, 7, 14 та 21 доба) тварин у токсичному
середовищі. Показано, що за умов перебування тварин у середовищі з концентрацією
іонів Cd2+, яка відповідає 0,5 ГДК, розподіл β-каротину в організмі молюсків у часі но-
сить органоспецифічний характер. При підвищенні концентрації токсиканта до 2 ГДК
зареєстровано збільшення вмісту β-каротину у гемолімфі (в 1,15–1,20 разу), в гепато-
панкреасі (в 1,32–1,33 разу) та у нозі (в 1,47–1,68 разу) за короткотривалої експозиції
(2 та 7 діб) і його зменшення (на 22,32–54,41%) в даних органах зі збільшенням часу
контакту молюска з токсикантом (до 14 діб). Встановлено, що дія іонів Cd2+ протягом
14 діб призводить до статистично достовірного зменшення вмісту β-каротину неза-
лежно від концентрації в усьому організмі L. stagnalis (на 22,32–61,93%). Мінімальні
показники вмісту обговорюваного каротиноїда відмічені для гемолімфи тварин не-
залежно від концентрації токсиканта і тривалості його дії на організм. Максимальні
значення вмісту β-каротину мали дозозалежний характер, варіювали між органами
(тканинами) та залежали від тривалості експозиції.