Вміст іонів феруму у рослинах природних водойм Житомирського Полісся

Важкі метали (ВМ) за темпами накопичення в біосфері та рівнем токсичності, порівняно з іншими інгредієнтами промислових викидів, становлять найбільшу небезпеку для середовища. Вони становлять особливу небезпеку як забруднювачі водних об‘єктів, бо навіть у порівняно малих концентраціях токсично впливають на водні організми, зокрема внаслідок біоакумуляції в органах і тканинах. Важкі метали, які потрапляють до водойм у вигляді різноманітних сполук виявляють сумісну або комбіновану мутагенну, канцерогенну дію на флору, фауну водойм. У водних рослин спостерігається зниження інтенсивності або повне гальмування фізіологічних процесів, внаслідок чого рослина швидко гине. Комплексні дослідження структурно-функціональних показників реагування вищих водних рослин на забруднення водного середовища токсичними речовинами, проведені Н.В. Чукіною, показали, що у макрофітів, які характеризуються підвищеною здатністю до акумуляції іонів ВМ, відбувається підвищення активності антиоксидантних ферментів. Для видів з невисокою акумулюючою здатністю властиві зміни, які попереджають проникнення токсикантів у організм – зниження проникливості мембран, формування потужного епідермісу