Професійна майстерність педагога-вихователя як передумова особистісного зростання учнівської молоді

У статті відзначено актуальність проблеми виховання молоді. Від її культури, рівня вихованості та освіченості залежить подальший розвиток українського суспільства в цілому. Наголошено, що ключовою фігурою в цьому процесі постає педагог-вихователь. У понятті «вихователь» інтегровано професійну роль та громадянську особистісну позицію, прийняту на себе однією людиною і реалізовану по відношенню до іншої людини або до колективу. Виокремлено основні складові успіху вихователя – його високий професіоналізм і моральний авторитет. Увагу акцентовано на важливості таких видів діяльності вихователя як-от: проектувальної, прогностичної, гностичної, діагностичної, комунікативної. Педагогічна майстерність являє комплекс властивостей особистості (гуманістична спрямованість діяльності викладача, його професійні знання, педагогічні здібності і педагогічна техніка), що забезпечує високий рівень самоорганізації професійної діяльності та особистісний саморозвиток суб’єктів навчально-виховного процесу. На цій основі виділено та проаналізовано рівні професійної майстерності педагога-вихователя (репродуктивний, адаптивний, локально-моделюючий, системно-моделюючі знання, системно-моделююча діяльність і поведінка).