Україна: «горизонт очікувань» над «пластом історичного досвіду»

Динаміку суспільного розвитку, згідно концепції німецького дослідника Рейнгарта Козеллека, визначає ступінь напруги між «горизонтом очікувань» і «пластом історичного досвіду». Що й казати – наш горизонт очікувань під час референдуму 1 грудня 1991 р., коли вирішувалася доля незалежності України, був справді безмежний. Та і як було не повірити прогнозу «Дойче банку» стосовно того, що Україна в разі набуття незалежності має чи не найбільші серед радянських республік шанси наблизитися до найрозвинутіших держав світу. Передумовою для цього мало б бути прийняття цінностей ідеології лібералізму: проголошення державного суверенітету; перехід дієздатного та відповідального політичного класу до вільного ринку; створення нової якості влади та розбудова ефективної системи державного управління, що забезпечило б суспільний прогрес. Лише на цій основі мислилися необхідні трансформаційні процеси для входження в сучасний глобалізований світ, утвердження легітимності влади та формування суспільної атмосфери, сприятливої для модернізації країни.